У Сухопутних військах ЗСУ пояснили правила затримання громадян, які перебувають у розшуку або чинять супротив працівникам територіальних центрів комплектування (ТЦК) та поліції. Вони уточнили, що у таких випадках є право на затримання, але телефони відбирати не мають права. Хоча використання телефону може бути обмежене. Це повідомлення було оголошено на пресконференції 14 січня.
Про це розповідає Про Херсон
На пресконференції журналісти підняли питання щодо так званої «бусифікації», адже відеоматеріали з такими інцидентами продовжують з’являтися в новинах. Заступниця начальника ТЦК та СП у Києві, майор Лариса Козак, пояснила, що затримані часто перебувають у розшуку і чинять опір. Вона зазначила, що в таких випадках складається адміністративний протокол, який може передбачати штраф або інше стягнення згідно з кодексом України про адміністративні правопорушення.
«Якщо ми говоримо саме про ті ролики, коли люди насильно переміщуються в якісь транспортні засоби, то якщо розбирати їх повною картиною, – це була непокора, це був адміністративний протокол про затримання. На людину після допрaвлення до органів Національної поліції або ТЦК накладається відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу або санкції статті, передбаченої кодексом України про адміністративні затримання», – сказала майор Козак.
Майор Козак додала, що випадки, коли у затриманих у ТЦК забирають телефони, є незаконними. Вона підкреслила, що ТЦК – це режимний об’єкт, де здійснюється робота з документами певного рівня секретності, тому може бути необхідність визначення місця спілкування для військовозобов’язаних у приміщенні.
Переведення фахівців та питання мобілізації
Представники Сухопутних військ також відповіли на запитання про те, чи порушуються права мобілізованих, коли їх переводять з одних родів військ до інших, наприклад, до піхоти. Вони запевнили, що такі випадки є рідкісними. За словами речниці управління комунікацій командування Сухопутних військ Марини Голуб, командири не відправляють висококваліфікованих фахівців, таких як пілоти, танкісти чи артилеристи, до піхоти, оскільки таким чином втрачається специфічна професійна перевага.
За 2024 рік апарат уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав понад чотири тисячі звернень щодо випадків так званої «бусифікації». Омбудсмен Дмитро Лубінець зазначив, що таких інцидентів стало менше, і вважає, що метод «бусифікації» не є ефективним.