УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, яке діяло на території України з 1942 по 1956 роки.
Про це розповідає Про Херсон
Основною метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних угруповань націоналістів під керівництвом ОУН(б). Головним завданням УПА проголошувалося формування національної української армії для відновлення незалежної Української держави та підготовка повстання після виснаження комуністичного СРСР і нацистської Німеччини в кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, що включала б усі етнічні українські території.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС став бій, спрямований на блокування радянських військових колон до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, останній бій вояки УПА провели аж у 1967 році.
З травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, потім з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, а з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
УПА використовувала партизанську тактику, а озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (з часів Першої світової війни). Крім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та представники інших національностей.
УПА вела боротьбу на два фронти – проти нацистської Німеччини та, згодом, проти радянської влади. Її діяльність визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи тривали до серпня 1944 року, про що свідчать німецькі документи та звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда часто очорнювала УПА, зображуючи її як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА була визнана екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі також переважає негативне ставлення до УПА: у 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяли не лише УПА, але й мережі та загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Також діяли німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили українці та поляки, а також радянські партизани.
Згідно з документами СБУ, у Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші націоналістичні загони причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) та негативним («німецькі колаборанти»), проте після Революції гідності переважає визнання їхніх заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у XX столітті. У 2018 році було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
За даними соціологічного опитування, проведеного восени 2023 року, понад дві третини населення України вважають УПА символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної пам’яті. …Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – зазначила на презентації дослідження Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.