Внаслідок російських атак під час повномасштабної війни в Україні зруйновано більше ніж 400 закладів освіти, ще понад 4 тисячі – зазнали пошкоджень. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
Про це розповідає Про Херсон
За його словами, серед постраждалих об’єктів є також заклади вищої освіти: 153 будівлі університетів пошкоджено, з них три – зруйновані повністю. «Понад 400 закладів зруйновано, понад 4000 закладів пошкоджено, у нас 153 будівлі університетів пошкоджено, у нас три будівлі університетів зруйновано вщент. Зараз маємо величезну чергу на відновлення дуже важливих і хороших університетів в місті Дніпро: і Гончара, і Дніпровська політехніка, Каразінський університет в Харкові», – зазначив Лісовий.
Міністр освіти також зазначив, що пошкодження, як правило, стосуються дахів і вікон, але іноді руйнування є набагато серйознішими і вимагають термінового вжиття протиаварійних заходів. «Якщо є пошкодження будівель, які можуть призвести до падіння якихось частин, нам швидко треба здійснити антиаварійні заходи. Здебільшого обласні військові адміністрації оперативно реагують на це спільно з ДСНС. Потім наше завдання, як міністерства, швидко законсервувати будівлі, якщо розкрили дахи. Нам потрібно знайти кошти, і ми їх знаходимо спільно», – підкреслив урядовець.
Окремо Лісовий згадав випадок удару ракетою «Калібр» по гуртожитку Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, внаслідок якого загинув студент: «Ми маємо, на жаль, там і загиблого студента, і це цілеспрямований той терор Росії, який, власне, має цю мету – виштовхати якомога більше наших молодих людей за кордон».
Водночас міністр підкреслив, що відновлення навчальних закладів відбувається з різних джерел: як за рахунок державного бюджету, так і за кошти місцевих громад, донорів та спецфондів університетів. «У самому міністерстві освіти коштів на відбудову шкіл немає. На відновлення університетів ми маємо півмільярда, і це велика сума, але її недостатньо, тому що наша потреба складає 1,2 млрд гривень, а загальна потреба в відновленні перевищує 3 млрд. Але не всюди зараз негайно потрібно відновлювати корпуси. Є корпуси, які напряму інтенсивно не задіяні в навчальному процесі, де можна перевести студентів до інших корпусів. Це все здійснюється», – пояснив Оксен Лісовий.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру з використанням різних видів озброєння, включаючи ударні БпЛА, ракети, КАБи та РСЗВ.
Керівництво української влади та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я вважаються проявами геноциду, оскільки їх мета – позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя.
Згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленою Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, країни-учасниці мають запобігати актам геноциду і карати за них як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу.
Ознаки геноциду включають: вбивство членів групи, заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень, навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи, переслідування та знищення людей з проукраїнською позицією, депортація дітей до росії та знищення українських культурних артефактів.