Російські пропагандисти часто використовують херсонських маргіналів, які втекли на лівий берег Дніпра, для створення своїх фейків. Якщо ці вигнанці ще й мають локальну популярність, це стає для окупантів справжнім подарунком. Наприклад, актори-втікачі Євген Гамаюнов та Андрій Волосковець у своєму недавньому інтерв’ю ворожим медіа відверто оббрехали Херсон та його жителів.
Про це розповідає Про Херсон
Почнемо з Андрія Волосковця. Хоча чоловік не був особливо відомим актором у місті, тепер він «провідний» виконавець у Херсонському «театрі» на лівобережжі, виступаючи у напівпорожніх сільських клубах. Волосковець стверджує, що завжди ненавидів «українських націоналістів» і порівнює їх із гітлерівцями. За його словами, після 2014 року всіх акторів Драмтеатру змушували з сцени вигукувати «Слава Україні!».
«Мені заборонили проводити новорічну виставу в дитячому садочку, бо я відмовився вигукувати перед дошкільнятами цей лозунг. Я прочитав сценарій цієї п’єси, а там було мінімум тричі сказано “Слава Україні!”. Після цього я відмовився брати в ній участь», – зазначає він.
Гасло «Слава Україні» стало масово вживаним під час Революції Гідності у 2014 році. Однак на сторінці в російській соцмережі є фотографії Волосковця у костюмі Діда Мороза, датовані 2017 роком. Таким чином, актор, який нібито відмовився від новорічних вистав, ще як мінімум три роки брав у них участь.
Насправді ж видно, що ніхто не змушував акторів, особливо дітей, вигукувати політичні гасла. Його слова повторюють популярні російські наративи про нібито переслідування прихильників Росії в Україні. До того ж частина трупи Херсонського драматичного театру у 2014 році регулярно виступала на так званому «Антимайдані», і їх ніхто не репресував.
Інший актор-втікач, вже відомий в Херсоні Євген Гамаюнов, ніколи не приховував своєї проросійськості. «Я завжди й усім казав, що я русскій», – відверто заявляє чоловік, який народився в українському селищі Асканія-Нова.
За словами Гамаюнова, після того, як він почав співпрацювати з окупантами, йому почали погрожувати «злі бандерівці», які обіцяли «здерти з нього живцем шкіру» та виставити на площі Свободи в Херсоні. Нібито навіть планувався замах на актора, адже він знайшов під своїм вікном пляшку з «коктейлем Молотова».
Цікаво, що Гамаюнов відчув себе «ісконно русскім» лише після початку повномасштабного вторгнення. На одному з фото, датованому 2021 роком, він у костюмі українського козака допомагає іншому актору грати Пилипа Орлика, підписуючи першу Конституцію – символ української державності.
Також вдалося знайти відео постановки в Херсоні п’єси білоруського опозиціонера Андрія Курейчика «Обиженные.Россия», де Гамаюнов грає середньостатистичного громадянина РФ, маргіналізуючи російську мову. Постановка є соціальною сатирою на життя в тоталітарній Росії. На сцені висять портрети Путіна, патріарха Кирила, Кадирова, обрамлені сидіннями від унітазів. Справжня «русская» людина, як себе позиціонує Гамаюнов, сприйняла б цю виставу як блюзнірство над російською владою.
Отже, історії Андрія Волосковця та Євгена Гамаюнова наочно демонструють, як російська пропаганда використовує перебіжчиків для поширення міфів про Україну. Їхні заяви про «утиски» та «переслідування» не витримують перевірки фактами й часто суперечать їхній власній біографії.
Намагаючись виправдати свою співпрацю з окупантами, колишні херсонські актори повторюють вже відомі російські пропагандистські наративи. Однак факти свідчать про те, що їхні розповіді мають значно більше спільного з вигадкою, ніж із реальним життям Херсона до окупації.