У спортивній залі Великоолександрівської дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ) відбуваються активні тренування юних самбістів, які вчаться основам боротьби. Серед звуків, що лунають у залі, чутно команди тренера: “Раз, два!”. Діти різного віку, від найменших до підлітків, активно відпрацьовують техніку падіння та кидків, намагаючись забути про жахи війни.
Про це розповідає Про Херсон
Відкриття секції самбо в Великій Олександрівці стало важливим кроком для місцевої громади. Тепер тут зібралися кілька десятків дітей, які прагнуть тренуватися, змагатися та отримувати нові вміння. Директор ДЮСШ Віктор Бужак зазначає, що секція самбо запрацювала лише у січні цього року, але вже має багато охочих займатися.
“У нас була вільна боротьба, але тренер був мобілізований. Голова федерації самбо Херсонської області Іван Литвиненко запропонував створити умови для розвитку самбо, і наш новий тренер Валерій Іванович, який раніше працював у Снігурівці, переїхав сюди, щоб почати займатися з дітьми”, — розповідає Віктор Бужак.
Тренер Валерій безперервно працює з дітьми, показуючи їм техніку та виправляючи помилки. На заняттях він акцентує увагу на правильності виконання рухів, постійно повторюючи одні й ті ж елементи, щоб діти їх запам’ятовували.
“Права нога йде до правої. Ліва — до лівої. Раз, два. На підвороті встаємо на коліно і кидаємо через спину,” — вказує він учням.
Валерій також ділиться, що після початку повномасштабної війни заняття спортом у Херсонщині фактично зупинилися. “У Херсоні взагалі немає жодного виду спорту. Я переїхав сюди, щоб не зупинятися і продовжувати тренувати дітей,” — говорить він.
Тренування в умовах війни є складними, адже часто їх переривають повітряні тривоги. За словами тренера, за кілька місяців роботи учні провели майже половину часу в укритті.
“Ми тренуємося два з половиною, майже три місяці. Із них півтора місяця просиділи в бомбосховищі, тому що під час тривоги нам заборонено займатися,” — зазначає Валерій.
Попри труднощі, секція вже встигла взяти участь у перших змаганнях. “Ми поборолися, приїхали всі здорові. Це найголовніше. Тепер будемо вчитися, додавати техніку і працювати на результат, щоб брати участь у чемпіонатах України з боротьби самбо,” — підсумовує тренер.
Юні самбісти вже мають свої перші нагороди, і вони з гордістю діляться своїми досягненнями. “Головне — навчитись робити страховку,” — зазначає одна з самбісток, а інша дівчина додає: “Я зайняла друге місце!”
Для багатьох дітей самбо стало більше, ніж просто спорт — це можливість відчути рух, азарт і повернення до нормального життя.