У Новотроїцькій громаді, яка опинилася під окупацією, життя кардинально змінилося з моменту вхід російських військ 24 лютого 2022 року. Тоді через центральні вулиці містечка пройшли колони військової техніки, прямувавши з тимчасово окупованого Криму через Чонгар і Генічеськ вглиб території Херсонщини. Місцеві жителі спостерігали за транзитом техніки, а перший відгомін боїв почули лише на околицях, поблизу Сивашів.
Про це розповідає Про Херсон
На початку березня 2022 року в громаді відбувся масштабний мітинг проти окупації, на якому зібралося кілька тисяч людей. Це була потужна проукраїнська акція, яка продемонструвала рішучість місцевих жителів. Однак окупаційна влада не проявляла активності, тому громадяни спокійно демонстрували свою позицію.
Трансформації в управлінні та життя громади
З начальником Новотроїцької селищної військової адміністрації Сергієм Перетятьком було обговорено, як змінилося життя громади після захоплення. Він зазначив:
“Люди тоді розуміли, що вже захоплено обласний центр, тому як і інші громади, Новотроїцьке стало тиловою територією в окупації. Першочерговим завданням було забезпечення стабільності громадського порядку…”
Весною 2022 року в громаді ще діяли українські органи влади, проте окупаційна адміністрація почала активізуватися лише 5 липня, коли захопила адмінбудівлю. З того моменту більшість українських посадовців перейшла на дистанційну роботу.
Відомо, що новим очільником громади став місцевий депутат-фермер Юрій Бочко, якого призначили окупанти. Після цього частина чиновників, які погодилися на співпрацю, була звільнена. У жовтні 2023 року росіяни призначили нову «очільницю» громади, масажистку Євгенію Кузьменко, що разом із батьком, протоієреєм, активно підтримує окупаційний режим.
Критична ситуація в медицині та гуманітарній сфері
Ситуація з медичною допомогою в громаді є вкрай критичною. Раніше тут функціонували центральна лікарня та мережа амбулаторій, але зараз залишилася лише одна лікарня, а лікарів катастрофічно не вистачає. Місцеві жителі змушені їздити на обстеження до Генічеська і навіть Сімферополя.
Постачання медикаментів стало проблематичним, а якість ліків залишає бажати кращого. Соціально незахищені категорії населення, такі як пенсіонери та люди з інвалідністю, отримують соціальні виплати від окупаційної влади, однак можливості працевлаштування у громаді фактично відсутні.
У сфері освіти окупанти відкрили лише дві школи, одна з яких функціонує під контролем лояльних до них керівників. Втім, якість освіти істотно знизилася, і багато школярів навчаються у дуже складних умовах.
Місцеві жителі виживають переважно завдяки городництву. Багато фермерів зазнали репресій з боку окупантів, які вимагали від них віддати вирощену продукцію. Ситуація в агросекторі ускладнена ще й підривом Каховської ГЕС, що призвело до того, що територія залишилася без зрошення, що загрожує екологічною катастрофою.
Законна влада продовжує працювати віддалено, відновлює діяльність освітніх установ і співпрацює з благодійними організаціями для підтримки населення. Ведеться робота із залучення інвесторів для відновлення інфраструктури громади.