Херсонщина, Львівщина та Франківщина – це три різні музичні традиції, які переплітаються в єдине звучання. Про молодий гурт “Шепіт”, що складається з трьох талановитих дівчат, які популяризують традиційний український фольклор, йдеться у цій статті. Гурт збирає старовинні пісні з усіх куточків країни, і однією з його засновниць є дівчина з Херсонщини.
Про це розповідає Про Херсон
Дар’я Миргородська, родом із села Гладківка, яке наразі під окупацією, жила та навчалася в Херсоні. Музика з дитинства була невід’ємною частиною її життя. Дар’я закінчила курс бандури в музичному училищі та продовжила навчання у Львівській національній музичній академії, куди вступила у 2020 році.
Саме в цей час вона стала свідком повномасштабного вторгнення росії.
“Це був дуже складний для психіки момент. Я почала обдзвонювати маму, тата, дідусів, бабусь. Я одразу зрозуміла, що Херсонщина буде на лінії вогню. Батьки сказали, що вони залишаться вдома, нікуди не поїдуть. У Львові ми приймали переселенців, намагалися допомагати, робили концерти за донати”, – згадує Дар’я.
Ідея створити гурт виникла в серпні минулого року. Тоді Дар’я та її подруги, відвідавши Марсове поле у Львові після поховання госпітальєрки Ірини “Чеки” Цибух, вирішили співати традиційні українські пісні. Так до гурту приєдналися Софія Антимис зі Львівщини та Галина Гавриш із Франківщини. Кожна учасниця приносить у колектив частинку свого рідного краю, і в їхніх піснях чути подільські наспіви, гуцульські мотиви, а також мелодику південних степів.
З самого початку гурт акцентує увагу на традиційних українських піснях, зокрема про любов. Дівчата успішно збирають старовинний музичний фольклор з усієї України та відтворюють його у сучасному звучанні. Дар’я розповідає про своє захоплення цими піснями:
“Моя основна ідея полягала в тому, що я хочу зробити концерт з піснями про кохання. Не тими, які вже стали трошки шароварщиною, а архаїчними традиційними піснями, які співали наші прабабці. Наприклад, є пісня, яку ми жартома називаємо “Пісня про коня і козла”, про дівчину, яку зрадив хлопець”, – говорить Дар’я.
Навчалася Дар’я у херсонського фольклориста Віктора Кисіля, який передав їй знання про фольклор Херсонщини та України. Це стало основою для створення гурту.
“Він показував багато відео та записів з його колекції, що допомогло мені зрозуміти глибину нашої культури. Наша традиція багатогранна і її варто вивчати”, – ділиться Дар’я.
Цього року гурт “Шепіт” відзначає свою першу річницю. Дівчата активно розвиваються, експериментують з музичними напрямками, поєднуючи етно з сучасними обробками.
У гурті зазначають, що раніше упередження щодо фольклору були поширені, але зараз конкуренція зросла. Дівчата вважають, що кожен колектив має свій голос, і чим більше гуртів виходить на сцену, тим більше молодь зацікавлюється українською традицією.
“Мабуть, серед нашої аудиторії більше молоді, але й старші слухачі нас підтримують. Це дуже приємно, коли отримуєш повідомлення, що хтось слухає твою пісню в таксі”, – ділиться Дар’я.
Попри різні характери, дівчата легко знаходять спільну мову. У гурті немає одного офіційного лідера; кожна знайшла своє місце. Дар’я займається музичним напрямком, Софія відповідає за візуалізацію, а Галина просуває гурт у медіапросторі.
Репетиції гурту проходять за попередньою домовленістю, адже у кожної учасниці є власні справи. Цього року “Шепіт” також взяв участь у музичній премії “МУЗВАР”, де виступив з треком “Колосочок”.
Гурт мріє про подальший розвиток, зокрема про виступи у мирному Херсоні та концерти по всій Україні, щоб дізнатися про свою музику більше людей.