Про це розповідає Про Херсон
Українська правозахисниця Ольга Гейко стала цьогорічною лауреаткою міжнародної премії «Нагорода Пам’яті народів», якою відзначають тих, «чиї життя є прикладом відданості принципам честі, свободи і людської гідності», повідомили у чеській громадській організації Post Bellum.
«Перемога Ольги Гейко є важливим визнанням її безкомпромісної боротьби за свободу, права людини і гідність, а також її вагомого внеску в культурне та політичне відродження України в період перебудови і після здобуття незалежності», – заявили в організації.
Ввечері 17 листопада у Національному театрі Праги відбулася церемонія вручення нагороди. За повідомленням, Ольга Гейко стала першою жінкою лауреаткою премії від України. Українці отримують нагороду вже третій рік поспіль.
У 2022 році лауреатом став громадський діяч, член-засновник Української Гельсінської групи, дисидент і політв’язень часів СРСР Мирослав Маринович, а у 2023 році – український священник, капелан, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня Василь Вирозуб.
Ольга Гейко почала свою правозахисну діяльність у 1970-х роках, приєднавшись до Української Гельсінської групи. Вона брала участь у кампанії на захист лідерів групи Миколи Матусевича і Мирослава Мариновича.
У 1980 році радянська влада заарештувала її за «антирадянську діяльність». Ольга Гейко провела шість років у таборах, де не припиняла боротьби за права людини. Повернувшись до Києва у 1986 році, вона відновила зв’язки з інакодумцями і стала активною учасницею громадського життя, організувавши Український культурологічний клуб в серпні 1987 року, що став одним із перших незалежних громадських об’єднань у Києві.
Премія «Нагорода Пам’яті народів» є частиною проєкту чеської громадської організації Post Bellum у співпраці із суспільними мовниками Чехії, Словаччини й України. Щорічно її присуджують учасникам і учасницям проєкту «Пам’ять народів» (Memory of Nations), який збирає свідчення очевидців визначних історичних подій. Архів Memory of Nations існує із 2001 року і вже налічує понад 18 000 історій, кажуть у Post Bellum.