Угли на Рівненщині: пошукові роботи жертв Волинської трагедії

Угли на Рівненщині: пошукові роботи жертв Волинської трагедії

Спільна українсько-польська експедиція, що налічує 20 фахівців, 23 березня розпочала пошуково-ексгумаційні роботи в селі Угли Сарненського району на Рівненщині. Основна мета експедиції – виявлення жертв Другої світової війни.

Про це розповідає Про Херсон

Невдовзі після початку робіт екскаватора в землі були виявлені людські рештки. Операції проводяться на місці колишнього цвинтаря, тому наразі не можливо визначити, чиї це залишки.

Від української сторони у роботах беруть участь експерти зі Львівського меморіально-пошукового центру «Доля», а від польської – фахівці з Поморського університету.

Ініціатором цієї ексгумації стала польська громадська діячка Кароліна Романовська, родичі якої поховані в братській могилі. За її словами, 12 травня 1943 року було вбито 18 людей. Її прадід, який був війтом села Угли під час німецької окупації, поховав близько 70 убитих поляків і українців на старому цвинтарі між дубами.

«Цей пошук важливий для мене і всієї родини, тому що я чула про це з самого дитинства, для мене важливо знайти їх і поховати гідно», – зазначає Кароліна Романовська.

Керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета повідомив, що перший етап пошукових робіт триватиме до 27 березня.

Інститут Національної пам’яті Польщі оцінює кількість жертв в Углах від 60 до 104 убитих, стверджуючи, що напад здійснили бійці Української повстанської армії (УПА).

Село Угли, як і інші населені пункти в Волинському повіті, з 1921 року почали заселяти осадниками – польськими колоністами, яких переселяли на західні терени України. Осадники, за словами істориків, переважно були резервістами польської армії або учасниками українсько-польської війни. Польська держава надавала їм пільги для ведення господарства.

У Польщі вважають, що до загибелі поляків у селі Угли причетна сотня Никона Семенюка («Яреми»). Точна кількість польських жителів на момент нападу 12 травня 1943 року, а також тих, хто встиг виїхати, досі залишається невідомою.

За даними українських дослідників, масові вбивства почалися на цих територіях, зокрема у Сарненському і Костопільському повітах. СРСР, як у міжвоєнний період, так і під час Другої світової війни, вів антипольську пропаганду серед православних українців, сприяючи ненависті між польським та українським населенням.

Організація українських націоналістів, що ініціювала створення УПА, прагнула відновлення української державності, тоді як польський еміграційний уряд у Лондоні бачив Волинь у складі Польщі. СРСР мав намір позбутися поляків, використовуючи давню ворожнечу між українцями та поляками, а також прорахунки окупаційної політики німців.