Знімок 73-річної Надії Дубової, яка, спираючись на ціпок, стоїть біля кліток для тварин на кордоні, стрімко поширився в соцмережах. Користувачі вражені її силою: як в такому віці, після тяжкого поранення, можна вирватися з окупації і ще й вивезти трьох котів і двох собак? МОСТ дізнався, як зараз живе Надія Дубова з Олешок, яка, незважаючи на важкі обставини, подолала шлях до свободи.
Про це розповідає Про Херсон
Все своє життя Надія провела в Олешках, працюючи штукатуром-муляром. Її діти виросли, а сама жінка залишилася в рідній квартирі. Здавалося, попереду – спокійна старість у мальовничому містечку на березі Дніпра. Однак 24 лютого 2022 року все змінилося: Херсонщина опинилася під окупацією.
Протягом дев’яти місяців Збройні сили України звільнили правобережжя області, включаючи Херсон, але Олешки залишилися в полоні російських військ. Місто стало місцем, де відбувалися обстріли, і з часом багато жителів його покинули, залишивши лише стареньких і тих, хто не мав куди їхати.
Надія залишилася в Олешках до останнього, незважаючи на те, що її донька і зять виїхали ще на початку окупації. Вона не могла залишити своїх домашніх тварин. Під час затоплення в червні 2023 року, коли окупанти підірвали Каховську ГЕС, Надія врятувала чотирьох собак і трьох котів, піднявши їх на горище.
“Хата розташована в самому кінці вулиці, неподалік річки. Цю частину Олешок затопило одразу. Три доби я з собачками сиділа на горищі. Поки не зупинилася течія,” – пригадує Надія Дубова.
Після евакуації з затопленої зони жінка повернулася до своєї квартири, але її будинок у прибережній зоні майже місяць залишався під водою, а згодом був знищений обстрілами. Після тяжкого поранення 23 серпня, коли Надія намагалася закрити вікно під час обстрілу, її врятували місцеві лікарі.
“Я тільки вийшла на лоджію, хотіла закрити вікно. Бо постійно обстріли, а кішки сиділи на підвіконні. Тут дрон щось скинув, і осколки полетіли на мене,” – розповідає жінка.
Вона потрапила до лікарні, де провела три місяці після термінової операції. Після цього її донька знайшла волонтерів, готових вивезти Надію з окупації разом з тваринами. З собою жінка прихопила лише кілька особистих речей і своїх улюбленців.
Надія подолала шлях до українського кордону, але дорога стала для неї великим випробуванням. Вона практично нічого не їла, побоюючись за своє здоров’я.
“Я сама не знаю, як перенесла цю дорогу. Найважче було перейти півтора кілометри до українського кордону,” – згадує Надія.
На митниці їх чекала машина волонтерів, яка довезла Надію до доньки. Тепер жінка живе на Київщині, разом із тваринами, і планує відновити своє життя після пережитого стресу.
Надія Дубова безмежно вдячна волонтерам, які допомогли їй вивезтися з окупації, і продовжує боротися за своє нове життя.