Північна Корея відправляє своїх громадян на примусові роботи до росії, згідно зі звітом правозахисної організації Global Rights Compliance від 25 березня. На основі свідчень 21 північнокорейця, які працюють на будівельних майданчиках у трьох російських містах, правозахисники дійшли висновку про наявність всіх 11 ознак примусової праці, визначених Міжнародною Організацією Праці.
Про це розповідає Про Херсон
У звіті зазначається, що в роботі північнокорейців спостерігаються гнітючі патерни контролю, насильства та примусу. Організація також підкреслює, що росія порушує санкції ООН, які забороняють наймати громадян Північної Кореї. Водночас, за пресрелізом GRC, росія «потребує робочої сили для підтримки економіки, яка страждає через війну в Україні».
За даними GRC, робітники зобов’язані працювати до 364 днів на рік, в середньому по 14 годин на день, отримуючи лише близько 10 доларів на місяць. Деякі з них опиняються в боргу через державну систему квот КНДР.
Організація дійшла висновку, що програма закордонної праці служить стратегічним інтересам Пхеньяна, а не економічним можливостям самих працівників:
«Програма є інструментом трьох інтересів уряду КНДР, які перетинаються: отримання твердої валюти, забезпечення дипломатичного впливу та підтримка військової переваги. Працівники стають інструментами державної політики, а не бенефіціарами економічних можливостей».
Хоча робітники мають певну свободу дій і навіть можуть підкуповувати посадовців КНДР, щоб працювати за кордоном, це не скасовує факту примусу. GRC вказує на значний інформаційний розрив між інформацією, отримуваною північнокорейськими громадянами, та реальністю, з якою вони стикаються. Наприклад, компанія-працедавець забирає паспорти працівників та повертає їх лише під час поліцейських рейдів для проходження перевірок.
У звіті також зазначається:
«Ми повинні визнати вбудовану свободу дій працівників, водночас визнаючи, що це є державною примусовою працею, забороненою міжнародним правом».
Система державних квот КНДР робить програму закордонної праці заздалегідь експлуататорською, оскільки вона систематично знижує зарплатню працівників. Окрім цього, підробітки, без яких робітники не можуть вижити, є незаконними. За даними організації, державна квота постійно зростає – свідчення працівників вказують на її збільшення з 600 до 700 доларів на місяць, а деякі повідомляють про сплату 850 доларів щомісяця. Недоплата за квотою переноситься на наступний рік, що затягує робітників у цикл боргової кабали.
Правозахисники зазначають:
«Найбільше працівники хочуть не жорсткої юридичної відповідальності, а обґрунтованого, негайного полегшення суворих умов: належного захисного обладнання на робочих місцях, скорочення робочого часу, менш експлуататорської системи квот, можливостей підтримувати зв’язок з родинами вдома та кращих можливостей для тих, хто хоче втекти».
За даними ООН на 2024 рік, понад 100 тисяч північнокорейців працюють за кордоном за державною програмою примусової праці КНДР.