У сучасній українській політиці корупційні скандали стали звичним явищем, і «підозра» для Юлії Тимошенко не є винятком. Після оголошення підозр депутатам від «Слуги народу» та близькому оточенню Президента, справді, було лише питанням часу, коли увага детективів звернеться на Тимошенко.
Про це розповідає Про Херсон
На жаль, правоохоронці не зможуть затримати жодного з херсонських партійців за політичну корупцію, оскільки партія вже практично не існує. Кінець її діяльності відбувся навесні 2025 року, коли Юлія Тимошенко, за своєю звичною схемою, продала партійні активи, залишивши старих учасників без підтримки.
Читачі можуть бути зацікавлені дізнатися про злет та падіння однієї з найвпливовіших політичних організацій в регіоні. Хоча ми не знаємо всіх деталей історії херсонської «Батьківщини», автор статті спостерігав за її розвитком, не приєднуючись до партії.
Початок
Багато хто не знає, що у лютому 2000 року Херсонську міську організацію «Батьківщини» створив та очолив Володимир Сальдо — тоді ще невідомий будівельник. Він, якому пощастило стати керівником одного з підприємств, мріяв про політичну кар’єру.
Хоча Сальдо і заперечував зв’язок з партією, державний реєстр засвідчує зворотнє. Цікаво, що реєстрація відбулася 14 лютого, у день святого Валентина, а першим керівником став Анатолій Зубко, майбутній ректор Херсонської академії неперервної освіти.
Однак нова етап історії почався у 2006 році з приходу Юрія Одарченка, який очолив партію на майже 20 років. Партія ще до цього мала актив, але справжній розквіт відбувся з приходом Одарченка.
Партія «Батьківщина» на хвилі постмайданної ейфорії активно залучала молодь, проводячи презентації у залах обласних музеїв. Наприклад, у 2005 році на одній з таких презентацій була присутня велика кількість молоді, деякі з яких пізніше стали депутатами.
Золоте десятиріччя
В історії херсонської «Батьківщини» прізвище Юрія Одарченка стало символом, з яким асоціюється успіх партії. У 2006 році, на фоні місцевих та парламентських виборів, партія отримала щедре фінансування. Херсонські партійці активно залучали кошти для агітації, заповнюючи газетні площі та роздаючи агітаційні матеріали.
З роками партія почала продавати місця у своїх списках, що призвело до збільшення кількості людей з кримінальним минулим у їхніх рядах. Наприклад, до Херсонської облради від «Батьківщини» обрали депутатів, які згодом опинилися у розшуку за різні злочини.
Одарченко, обраний народним депутатом чотири рази, зумів контролювати херсонську організацію, проте з часом партія почала втрачати популярність. Це стало очевидно під час виборів 2014 року, коли Одарченко зазнав невдачі.
Початок кінця
У березні 2014 року Одарченко був призначений головою Херсонської ОДА, але це не допомогло партії. У 2015 році, після програшу парламентських виборів, Одарченко відчув, що його політична кар’єра під загрозою. Вибори 2020 року стали катастрофою: «Батьківщина» не пройшла до Херсонської міської ради, а фракція в облраді вже не могла впливати на події.
Після втрати влади партія почала занепадати, а Одарченко, вже не маючи впливу, намагався повернутися на політичну сцену, проте його зусилля не увінчалися успіхом.
У квітні 2025 року стало відомо, що Юрій Одарченко більше не очолює обласну організацію партії. На питання про свій вихід з партії він відповів, що це було важко коментувати, а політичні партнери залишилися, але їхні дії свідчать про зміни в структурі.
Сьогодні очевидно, що у Юлії Тимошенко та її партії немає політичного майбутнього. Залишається тільки спогад про політичну силу, яка впливала на українську політику протягом багатьох років.