Новий навчальний рік на Херсонщині розпочався у складних умовах. Кількість учнів зменшилася на 5,5 тисяч осіб, що вимагало оптимізації мережі навчальних закладів. Складна безпекова ситуація та демографічні зміни створюють значні труднощі для освітнього процесу.
Про це розповідає Про Херсон
Про те, як навчальні заклади пристосовуються до нових умов, розповіла начальниця управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації Олена Данилова.
За її словами, “Цей навчальний рік розпочали 170 закладів загальної середньої освіти з загальною кількістю 50,6 тисяч учнів. З них майже половина — 24,3 тисячі дітей — перебувають за кордоном. Ще понад 8 тисяч — на тимчасово окупованих територіях, а 8,6 тисяч — в інших областях України як внутрішньо переміщені особи.”
Таким чином, на території деокупованих громад зараз перебуває близько 9,5 тисяч школярів. Олена Данилова зазначає, що через зменшення кількості учнів виникла необхідність оптимізувати мережу навчальних закладів. Чотири школи призупинили навчальний процес: три — у Херсонській громаді, одна — у Великоолександрівській.
Варто зазначити, що жодна школа не працює повноцінно в офлайн-форматі. 569 учнів навчаються за змішаною формою, а діти продовжують навчання лише в укриттях.
Серед найзначніших викликів для освітнього процесу — постійні обстріли та загроза для цивільного населення. “Із 17 громад у нас в зоні непереборного ризику залишаються 22. В такому разі інших форм, крім дистанційного навчання, ми не можемо пропонувати учням. Адже безпечне освітнє середовище важливе не тільки для навчання, але й для збереження життя дітей”, — підкреслила вона.
Однією з нагальних проблем в організації дистанційного навчання стало забезпечення учнів гаджетами. За словами Олени Данилової, школи отримали понад 20 тисяч девайсів, які використовуються замість підручників. У шести деокупованих громадах були створені безпечні освітні локації, обладнані укриттями для навчання в небезпечних умовах.
“Звичайно, і учням, і вчителям важко навчати та навчатися в умовах постійних обстрілів. Це більше стосується збереження ментального здоров’я, адже дістатися безпечного місця також є складним завданням,” — зазначила Данилова.
Олена Данилова також підкреслила, що перед управлінням освіти стоїть амбітна мета — створити безпечні умови для навчання в громадах, де діти залишаються вдома та стикаються з постійними обстрілами. Наразі йдеться про змішану форму навчання.
“Законодавство не передбачає змішану форму здобуття освіти, тому це просто практика поєднання очної форми з дистанційною. Це педагогічна імпровізація наших вчителів,” — сказала вона.
Загалом 119 шкіл деокупованої частини Херсонщини зазнали пошкоджень, 39 з них повністю зруйновані. Відновлено лише 7 приміщень навчальних закладів, оскільки в 11 громадах, розташованих поблизу лінії зіткнення, ремонти неможливі через постійні обстріли.
Серед інших проблем — забезпечення учнів харчуванням. Олена Данилова наголосила, що хоча кошти на харчування є, харчоблоки в школах або пошкоджені, або пограбовані. З п’яти шкіл, які працюють у змішаному форматі, лише одна готує гарячі обіди, в інших — буфети.
Крім того, більшість публічних проєктів передбачають участь закладів, які працюють очно, що ускладнює підготовку закладів до навчального процесу.
Наприклад, село Киселівка в Чорнобаївській громаді виведене з зони ризику, де проживає 100 школярів. Однак подати документи на участь у публічному проєкті модернізації харчоблоку можна лише після початку навчання в змішаній формі. Наразі там планують побудувати укриття, вже є проєктно-кошторисна документація.
Олена Данилова зазначає, що найбільшим викликом для регіону є втрата учнівського контингенту. “Цього року з 11 класу випустили 4296 учнів, а прийняти на навчання 2015 першокласників. Прогнозованого збільшення учнів на наступні 5 років не спостерігається. Демографічний показник є одним із основних чинників формування мережі закладів освіти,” — підсумувала вона.