У Херсоні зафіксовано спробу особи, пов’язані з залишками Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП), отримати легальний статус в українському правовому полі. Відбувається реєстрація Громадської спілки «Херсонський єпархіальний координаційний центр православних громад», яку 6 квітня 2026 року здійснило Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Про це розповідає Про Херсон
Ця структура формально не є релігійною організацією, а діє на підставі Закону України «Про об’єднання громадян». Проте, аналіз її засновників та цілей свідчить про те, що вона фактично виконує функції єпархіального управління неіснуючої в юридичному та канонічному сенсі Херсонської єпархії УПЦ КП.
Формування нової структури
Спілка була створена 24 березня 2026 року. Її засновниками стали особи, які безпосередньо пов’язані з прихильниками покійного Почесного Патріарха Філарета, які не погодилися з ліквідацією УПЦ КП після створення Православної Церкви України.
Серед засновників:
- Громадська спілка «Сумський єпархіальний координаційний центр православних громад»;
- релігійна громада «Михайло-Архангельської Української православної церкви Київського Патріархату»;
- парафія Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП у Херсоні;
- Громадська організація «Сумська православна духовна семінарія»;
Очолив новостворену спілку Іван Ковалюк, чия посада вказана як «Правлячий Архієрей», що свідчить про використання цієї організації як аналога церковного органу.
Правові та соціальні виклики
Після отримання Томосу та створення Православної Церкви України в грудні 2018 року, УПЦ КП припинила окреме існування, увійшовши до складу нової Помісної церкви. Попри це, прихильники відродження УПЦ КП намагаються обійти законодавство про свободу совісті та легалізувати свою діяльність через альтернативні форми, не маючи офіційного статусу релігійної організації.
Ключовою фігурою херсонського представництва УПЦ КП є ігумен Михаїл (Микола Ковалюк), який раніше служив у Московській духовній семінарії та в єпархіях Російської православної церкви. Він став «єпископом Херсонським» за рішенням неканонічного Архієрейського собору УПЦ КП, що призвело до його виключення з кліру Православної Церкви України.
Дослідження показують, що в Херсонській області продовжують існувати 14 юридичних осіб, зареєстрованих як структури УПЦ КП, проте їх фактична активність залишається під питанням, особливо в умовах російської окупації.
Ця ситуація викликає занепокоєння в контексті релігійної ідентичності в Україні, оскільки спроби легалізації неканонічних структур можуть створити складні правові та соціальні виклики для держави та Православної Церкви України.