Відносно новий заступник начальника Херсонської ОВА Михайло Лемак відповідає за питання цифровізації, цифрового розвитку, цифрової трансформації. У зону його відповідальності входить економічний розвиток, координація Офісу інвестицій, управління внутрішньої інформаційної політики і Херсонський обласний контактний центр.
Про громади, їхню відбудову, ІТ-інфраструктуру та багато іншого ми і поговорили.
Хто такий Михайло Лемак?
Я людина на державній службі, ще й на політичній посаді, але це мій перший такий досвід – до цього був у Державній прикордонній службі як військовослужбовець, де мене вже морально підготували. До того я працював у бізнес-структурах, у громадському секторі, власний бізнес мав. Трохи інший досвід, ніж у більшості моїх колег. Але з іншого боку, це гарна можливість доповнити цей пазл. Для мене першочергово було зрозуміти, яка ситуація зараз. Я не звик будувати цілі, не розуміючи, де ти є зараз. Великим викликом для мене виявилось зібрати всю інформацію, яка стосується стану кожного з напрямів.
Цифровізація – це таке загальне поняття, а я б більше хотів поговорити про відбудову, бо я для себе не можу сформулювати, що це за відбудова, про яку всі кажуть. Мої колеги розповіли, що починається процес планування щодо ухвалення рішень стосовно відбудови і нібито ви цим будете займатися.
Один із викликів, з яким я зараз працюю – певні розмиті зони відповідальності. Наприклад, робота з міжнародними партнерами – більшість заступників її мають, вони мають окремі проекти, стараються залучати їхню підтримку. Питання відбудови – комплексне. Я можу говорити як у контексті відбудови ІТ-інфраструктури, відновлення економічної спроможності регіону. Якщо говорити загалом… Кожен район має певну стратегію розвитку, але в міру того, що почалося повномасштабне вторгнення, ця стратегія не актуальна. Почався процес формування стратегії відновлення і він почався з процесу відновлення для громад – зараз є спільний проект із програмою USAID “Децентралізація Приносить Кращі Результати та Ефективність” (DOBRE), де 17 громад Херсонської області отримають технічну експертну підтримку в розробці проєктів програм комплексного відновлення територій для деокупованих територіальних громад. Херсон не в рамках цієї програми – він самостійно працює над стратегією. Мені здається, цього або наступного місяця почнуться презентації проектів програм відновлення громад.
А хто відповідає?
До моменту мого приходу і по факту на даний момент це Дмитро Бутрій, який взаємодіє з командою програми DOBRE, оскільки взаємодія з громадами є у його підпорядкуванні – цей процес взаємодії з донорами був його частиною. Я зараз включаюсь у ці процеси, ознайомлююсь з їхніми напрацюваннями, спілкуюсь з ними і з донорами. Дуже багато партнерів, з якими Херсонщина вже має контакти. Частину з них раніше призупинили, а я намагаюсь розібрати ці всі клубочки, щоб зрозуміти, яка причина, чи можемо ми відновити ці зв’язки. Зараз у базі, яка є у мене – близько 108 партнерських організацій, з якими ми взаємодіємо. З кимось більш активно, з кимось – менш. Я думаю, їх більше, бо багато організацій працюють точково на рівні громад, ми намагаємося цю інформацію зібрати. По кожній з організацій ми відновлюємо контакти, щоб зрозуміти де та на якому етапі зупинилась співпраця, чи може бути відновлена ця діяльність, який є інтерес зі сторони донора щодо нашої області, що потрібно від нас, щоби ці партнери нам допомагали. Моя ціль зараз – впровадження стратегії збільшення підтримки для Херсонщини. Але перед цим ми почали відпрацьовувати дані, які стосуються потреб. Департамент економічного розвитку – за ним закріплена функція збору потреб громад. Вони це роблять системно, є нанесені шари на гугл-карту, де зафіксовано в якій громаді які зараз потреби.
Має бути людина або відділ, який збирає всю інформацію про кінцевих споживачів.
Так. Ця відповідальність зафіксована за департаментом економічного розвитку.
Приходить бумажка від громади, її розписують. А як це верифікувати?
Хороше питання, яке я теж почав задавати. Мої колеги збирають дані, які їм надсилають з громад, формують на основі цього таблицю, вона є в онлайні і вона одразу формує шари, які є на гугл карті. Вона не є досконала – ми працюємо над її покращенням.
Вона відкрита?
Ми цей документ використовуємо для роботи з донорами, я не думаю, що вона прихована. Ми плануємо її опублікувати на оновленому веб-порталі області, який погодилась нам безкоштовно розробити IT-компанія SoftServe. Вона зробить це на основі коду, який раніше був створений для інших ОВА.Сайт ОВА вже морально застарілий і не відповідає нормам доступності.
Це вже на моїй пам’яті третя переробка (насправді четверта, – МОСТ).
Цей, який є – він не дозволяє достатньо якісно інформувати мешканців, медіа, донорів про ті виклики і потреби, які в нас є.
Вертаючись до теми потреб. Департамент економіки збирає інформацію про потреби… Є системні, є несистемні…[потреби]. Працівники збирають від громад всі потреби в таблицю. Вони намагаються верифікувати ці дані, спілкуючись з громадами.
З ким?
З начальниками або відповідальними особами.
Але це не працює. Методика ООНівських організацій така, що при опитуванні мешканців про проблеми, голову громади навіть намагаються не залучати.
Я розумію. Зараз є така система, вона неідеальна, ми працюємо над тим, щоб її покращити. Департамент економіки збирає інформацію і подає відповідно до запиту міністерств, донорів, структурних підрозділів, які потребують цієї інформації. Але по факту департамент економіки залучений і до процесу завезення допомоги, що не мало би бути. Ми зараз опрацьовуємо ці ланцюжки від отримання інформації до передачі її донорам і до отримання допомоги.
Є Нововоронцовка. Стоїть величезна школа.Голова адміністрації каже, що ми хочемо відбудувати цю школу. Як верифікувати, чи потрібна Нововоронцовці здоровенна школа? Зараз це, мені здається, найважливіше.
Дуже важливий фактор, який впливає на те, чи готові підтримувати ці проекти, пов’язані з відновленням. Дуже багато донорів не готові підтримувати такі проекти, тому що може бути повторне знищення. А от відновлення укриттів – це вже узгоджується. Зараз ми ведемо перемовини про це з декількома фондами…
Ну це кризові проекти. А от надалі є якась політика, як це відбуватиметься? Високопілля. Там велика школа, на неї виділяються гроші – хтось прорахував, чи потрібна їм ця школа у такому вигляді?
Не впевнений, що питання до мене. Стейкхолдер – управління освіти. Є профільний заступник, який чітко розуміє ситуацію. Деякі [заклади] немає смислу відновлювати.
Хтось же має це планувати. Хто має це робити? Очевидно, громада. Але от карта, вона вже дає розуміння…
Я не так багато на цій посаді. Моя ціль – зібрати і верифікувати цю інформацію, щоб я був впевнений, що потреба відповідає реальності, що вона буде підтверджена моїми колегами і експертами, і відповідно до цього сформувати стратегію з приводу того, які ресурси можна залучити. Офіс інвестицій – один із драйверів пошуку та залучення коштів на ті проекти, яких ми будемо потребувати. Зараз ми працюємо над рестартом Агенції регіонального розвитку, яка окремо буде працювати над повернення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіону. Це все в довгу перспективу, але нам потрібно до цього готуватись. Офіс інвестицій буде більше займатись залученням міжнародної технічної допомоги, грантів, які можуть бути використані областю. Зараз це моя ціль – я веду діалог з моїми колегами, у нас запланована нарада на рівні всіх заступників щодо обговорення структури роботи з гуманітарним напрямком. У моєму баченні гумштаб…
Все це, я розумію, працює в ручному режимі?
Він би мав бути справді штабом, куди б мали увійти відповідальні особи з кожного структурного підрозділу, від громад, де би мала стратегічно плануватись робота на рік щодо закриття потреб. Він би мав діяти стратегічно, на випередження щодо тих викликів, які можуть бути.
Мені здається, що ОВА працює у форматі гасіння пожеж, ніякої стратегічної роботи нема, а є якісь метання.
Зараз іде робота від зменшення кількості гасіння пожеж до більш стратегічного підходу у вирішенні і прогнозуванні проблем. Попередній рік був складний – Каховська ГЕС додала викликів. Дуже часто всі займались усім. Зараз ми рухаємося у напрямку розмежування обов’язків, організації внутрішніх формувань, які будуть відповідати за певний напрямок. Зокрема, один із важливих елементів – робота по гумнапрямку. У нас є збір інформації, її треба зводити в один центр, який буде збирати інформацію з громад, структурних підрозділів і верифікувати це.
Це ж люди роблять? Умовно, в якійсь громаді сидить начальник військової адміністрації, у нього купа проблем…
Ми не єдині, хто збирає потреби. До прикладу, ми взаємодіємо з кластерами ООН (WASH, Shelter, Winterisation), які проводять додаткові дослідження, збір інформації, і наша ціль – синхронізуватися з ними.
За підвищення ефективності взаємодії з донорами, які працюють у гуманітарному напрямку, з нашої сторони зараз відповідає Олег Кулакевич – новий радник Олександра Сергійовича (Прокудіна, – МОСТ).
Тобто ви не самі в цій роботі?
Ні. Щомісяця ми зустрічаємося в рамках кластерів, куди з’їжджаються всі учасники кластерів, які обмінюються інформацією, пріоритизують потреби громад, які першочергово потрібно закрити.
Для нас важливо зараз, аби була одна відповідальна особа, яка буде завжди на контакті з донорами, буде збирати і надавати всю необхідну інформацію.
Хто це буде?
Ми будемо проговорювати це зараз. Допомагає зараз збором цієї інформації новий радник Олег Кулакевич. Він працює на громадських засадах, він зі сторони громадського сектору. Багато допомагав регіону раніше.
Добре, зібрали всю інформацію, нанесли на карту, внесли в таблицю, що далі? Далі передаємо її донорам?
Ми її фільтруємо, структуруємо. Є те, що стосується техніки, те, що стосується гігієни, окремо тема води. Тобто є певні теми, і по кожному напрямку є ряд партнерів, з якими ми маємо співпрацювати. Зараз ми по факту тільки створили повноцінну базу. Коли я прийшов на роботу сюди, не було одного документу, де б були зведені всі партнери, з якими ми маємо взаємодію.
Ми окремо структуруємо благодійні організації, громадські організації, міжнародні інституції, окремі міста, регіони-партнери, з якими маємо взаємодію, з якими плануємо мати взаємодію. Я, наприклад, попросив підняти інформацію з 1991 року: з ким були підписані угоди, з ким актуальні, з ким не актуальні, щоб подивитись, де ми можемо відновити якусь комунікацію. І зараз ставляться конкретні цілі на цей рік – наприклад, збільшити кількість підписаних меморандумів, які передбачають конкретні зобов’язання наших партнерів. І це не тільки питання Херсона. Це на рівні громад. Коли громади європейських міст можуть брати під опіку, ставати побратимами і допомагати в окремих напрямках.
Президент називав, яка країна, що буде робити.
У нас, наприклад, визначені Нідерланди як патрон, але вони не готові бути таким партнером, як ми очікували. Наприклад, Данія, яка допомагає Миколаївщині – вона справді дуже активно допомагає, вкладає величезні інвестиції. Навіть з боку місцевих мешканців Данії.
А Херсонщині не пощастило…
На жаль. Нідерланди більше зацікавлені взаємодіяти централізовано. Через Київ. Вони дуже стримано сприймають цю опцію патронату Херсонщини. Мабуть, розуміючи виклики, об’єми і складність.
Замінити ми можемо патрона чи ні? Чи доповнити його?
Зараз ми звернулись до наших колег в Києві з пропозицією розглянути можливість залучити додаткового патрона. Ми розуміємо, що міняти це буде не зовсім коректно. Херсонщина має стільки викликів, що нам потрібен насправді не один регіон-партнер чи країна-партнер. Ми звернулись до київських колег і працюємо над тим, щоб збільшити [підтримку]. І на офіційному рівні ,і напряму ми спілкуємось.
Зараз плануємо візит і виступ перед парламентарями Литви…
Не найбагатша країна Європи, чесно кажучи.
Ну так, але насправді вони активно з нами взаємодіють, готові підтримувати. Вони зараз мають взаємодію більше з Тягинською громадою. Там є певні взаємозв’язки – історичні, як литовці для себе бачать, і їм це цікаво.
Приїжджало два парламентарі від Литви сюди. Був посол Литви. І вони готові стимулювати можливість залучення нових партнерів на рівні Європарламенту і окремо запрошують до Литви.
Тобто там навіть в окремих громадах міжнародні відносини з різними країнами?
Зараз я був в останньому відрядженні у Львові і мав можливість спілкуватись зі шведами. Шведи зацікавлені у Зміївці. Ми зараз списуємось про можливість фокусно допомагати саме цій громаді. Хоча шведи зараз будуть просто для Херсонської області передавати пожежний автомобіль.
Там потужний посол, він часто тут бував.
Це на рівні навіть окремих громадських організацій. Я спілкувався безпосередньо з організацією, яка об’єднує працівників поліції і пожежної служби. Вони готові зі своєї сторони передавати поліцейські, пожежні, медичні автомобілі. Тобто, те, що є в їхній зоні відповідальності.
Але ж це все ж таки точкові і не системні…
Вертаємось до теми. Ми зібрали інформацію, відповідно є база партнерів існуючих. Ми розуміємо сферу їхньої діяльності, компетенції, їхні можливості. Відповідно до запиту спілкуємось напряму з організаціями, які працюють в цьому профілі.
Якщо вони не можуть закрити цей об’єм або кажуть «ми готові [закрити] цю частину, цю частину, цю частину», ми розуміємо, чого нам не вистачає і тоді працюємо з залученням нових партнерів.
Власне, якраз офіс інвестицій, який зараз посилює цей напрямок, готує листи, телефонує, зустрічається з відповідними установами. Це і на рівні посольств, і на рівні наших міст-побратимів, партнерів, і на рівні організацій, з якими ми маємо взаємодію щодо можливості допомоги у вирішенні цієї проблеми.
Окремі проєкти передбачають подання грантових заявок, підготування проєктів для отримання міжнародної технічної допомоги, бо все залежить від об’єму, масштабу, терміновості.
Ми розуміємо, що є проєкти в тому напрямку, за який я відповідаю – це відновлення IT-інфраструктури. Тобто є окремі програми, які передбачають можливість отримання фінансування. І зараз є, до прикладу, проєкт контактного центру…
Що таке взагалі контактний центр?
Це державна установа, яка замається прийомом та опрацюванням звернень від громадян. Це і гаряча лінія урядова, і гаряча лінія голови ОДА, і всі звернення громадян, які надходять через ці гарячі лінії. Але ми зараз розширюємо цю опцію до чат-ботів, які будуть приймати, а також буде мобільний додаток.
При цьому на це все виділялися гроші ще в 2019 році.
Ну… Я перейняв цей проєкт від моїх колег з UCBI (проект «Українська ініціатива з підвищення впевненості», – МОСТ). Насправді велика їм подяка. Я в певний момент зрозумів, що в нас не все гладко і не настільки якісно з нашої сторони стосовно взаємодії і комунікації по відношенню до UCBI, але зараз її виправляємо.
Ми маємо декілька напрямків, по яких ми з ними співпрацюємо, один з них це якраз контактний центр.
Наприклад, з програмою DG East ми зараз погодили можливість виділення ними коштів для створення Центру обробки даних – це більшою мірою створення, але ми розуміємо, що це і певне відновлення, тому що ситуаційний центр колись створювався. Зараз ми працюємо над відновленням центру обробки даних, який частково буде виконувати функції ситуаційного центру.
Тобто буде якась система, яка буде навіть щось прогнозувати?
Спочатку треба збирати інформацію, аналізувати її і на основі неї приймати управлінські рішення. Дуже важливо, щоб рішення, які приймаються були на базі певних коректних даних. Ці дані нам необхідно збирати.
Ми пропрацьовуємо різні модулі і з різними шарами, які будуть дозволяти візуалізувати ситуацію по екології, по замінуванню, по різних тематиках. Плюс частина тих даних, які ми зараз будемо фіксувати в свій дашборд, де важливі ключові показники ефективності, буде виводитись на екрани, буде аналізуватись і, відповідно, на основі цього можна буде прогнозувати.
Кому ми будемо це показувати? Це допоможе ухвалювати рішення?
Так. Це основна ціль. Це для того, щоб управлінська команда регіону могла приймати більш обґрунтовані рішення.
Розкажу вам історію. У 2019 році перед парламентськими виборами мої друзі, такі дуже продвинуті, працювали в одній продвинутій партії. Вона навіть в парламент пройшла. Вони приїхали в Херсон, почали будувати штаб. Модно, красиво, чат-боти. Якось звонить мій колега, який був начальником штаба цієї партії, в якесь село в Іванівському районі і каже, “Ви встановили собі телеграм?”. А той йому каже “Телеграф? Та немає у нас в селі телеграфа, пришліть нам газети”.
І мені зараз нагадують ваші розповіді історію про телеграф.
Хто ті люди, які будуть робити це в громадах? Ми приїжджали в ці громади. Там героїчні люди працюють, але вони замучені і я не уявляю, що є людина, яка б ще за це все відповідала і пояснювала своєму начальнику наскільки це важливо.
Зараз така стратегія Мінцифри, що у кожній громаді має бути цифровий лідер.
І телеграф?
Я розумію, про що ви кажете, у нас насправді є цифрові лідери, у яких навіть немає смартфона, і з якими важко обмінюватися інформацією, але це наша ціль і це наш виклик.
Ми за цей рік разом із командою, яка відповідає за інформаційні технології плануємо суттєво змінити ситуацію у напрямку цифровізації. Є визначені люди, які відповідають за цей напрямок у кожній громаді, але ми розуміємо, що це дуже формально.
Наша ціль зараз – підвищити ефективність роботи цих людей, їх вчити.
Там, де ми розуміємо, де ці люди не відповідають очікуваному рівню, спробувати допомагати їм шукати інших людей. Взаємодіємо з головами громад.
По ЦНАПах теж допомагаємо, шукаємо, спілкуємось, коли є кандидати на роботу в центри надання адміністративних послуг ми допомагаємо їм зрозуміти, чи ці люди зможуть, як ми можемо посилити їхній потенціал, як налагодити з ними взаємозв’язок.
Тобто стратегія – в кожній громаді, в кожному структурному підрозділі має бути людина, яка буде допомагати нам впроваджувати цифрові зміни.
Зараз є багато можливостей від Мінцифри, які дозволяють створювати проєкти.
Наприклад, проєкт CDTO Campus, який буде допомагати безкоштовно доначавчати цих людей. Давати їм певні знання. Сподіваюсь, мотивувати їх, бо те, що я бачу, це – частина людей, яка думає звідси йти чи розглядає варіант зміни роботи. Це не завжди безпековий фактор, це питання розвитку.
Через безпековий фактор тут далеко не найгірші зарплати, якщо ми порівнюємо з іншими обласними адміністраціями. Але питання розвитку теж для людей дуже важливе. І для нас важливо створити для них можливості для розвитку. І відповідно таким чином сформувати мережу амбасадорів цифровізації, пояснюючи причинно-наслідкові зв’язки, для чого це потрібно їм, для чого це потрібно громаді, яка буде від цього користь. І що в підсумку кожен з нас може отримати.
Тобто, це стратегія win-win, коли кожна сторона має бути в плюсі, і в першу чергу – це мешканці громади.
Це мене особисто найбільше мотивує. Щоб ті зміни, які ми хочемо впровадити, були відчутні не на папері, а реально – щоб люди це відчули.
Для мене це найскладніший виклик, тому що у нас дуже часто ця система заточена на процес, на певні красиві показники в презентації, але не на результат.
Для мене це зараз виклик, особливо з тою кількістю формальних контролів, листів, які зжирають величезний ресурс людей, тому що просто треба формально написати.
Мій товариш звільнився минулого місяця з посади в одній із громад, де він намагався робити класні речі. Тому що він просто більше не витримав сидіти над цим контролями і бумажками. А людина реально вкладала душу і знання. І для мене це особисто показник того, що все йде не в ту сторону.
Я буду дуже старатись цей баланс вирівняти…
Давайте в плані відбудови. Як це допоможе? Візьмемо маленького управлінця. Яким чином його думка буде враховуватись? Якесь голосування чи що? Зрозуміло, що відбудувати все й відразу неможливо. Може, й не потрібно. У Високопіллі стоїть лікарня. Вона величезна. Розміром як половина обласної лікарні у Херсоні. Очевидно, що вона не потрібна, а люди кажуть «відбудуйте нам лікарню».
Тут важливий момент – це якраз програми відновлення, які зараз опрацьовуються разом з донорами. І вони по своїй суті мають бути партисипативними. Вони передбачають не просто напрацювання тільки окремими експертами, а вони включають інтерв’ювання представників населених пунктів громад, передбачають залучення експертів.
Тобто, це має бути виважена відповідно до позицій всіх стейкхолдерів така стратегія. В контексті відновлення та роботи з кожною громадою. Ми чекаємо зараз на результати цієї роботи. Я дуже сподіваюсь, що там справді буде врахована думка мешканців.
Її робить якась міжнародна організація?
Так. В рамках програми USAID “DOBRE” визначені керівники програми, які працюють з громадами і, я сподіваюсь, що з наступного місяця ми почнемо бачити вже презентацію перших напрацювань і тоді зможемо зробити певні висновки щодо бачення відповідно до кожної громади. Що потрібно, що не потрібно, які пріоритети будуть ставитись у відновленні.
Ми зараз на рівні певних припущень, але кожна громада потребує індивідуального підходу і з точки зору передумов, які були, потенціалу, який був, також це питання людського потенціалу.
Дуже важливий фактор зони розміщення. Бо є зона активних бойових дій, є зона можливих бойових дій, умовно мирні громади.
Прилітає всюди, і ми розуміємо, що все дуже умовно, але є більш безпечні і менш безпечні території.
Те що стосується інвестиційного потенціалу. Спілкуючись з інвесторами, я бачу, що вони першочергово думають зараз загалом, чи дивитись їм в сторону Миколаївщини, говорячи про Херсонщину, але чітко говорять, до прикладу, якщо ворога відсунуть хоча б на 50-100 кілометрів, то вони на повному серйозі готові обговорювати відновлення інвестиційної активності. Хоча б якоїсь стартової на рівні Херсонщини.
Тобто, зараз ми можемо тільки проаналізувати потенціал, який є, визначити можливості, які в нас можуть з’явитись і сформувати стратегію.
Зараз дуже цікавий прецедент…
Я один з авторів візії стратегії розвитку Львова ще часу 2016-2017 року. Я пройшов весь процес ідеї, верифікації на рівні мешканців, експертів, формування з неї більш програмного документа і спроби імплементації через органи місцевого самоврядування. Це складний процес.
Мені бракує візійності взагалі зараз в процесі, якою буде Херсонщина далі, якою ми її бачимо.
Хто це має сформувати? Влада зараз віддала всю роботу на громадські організації, добрі чи погані – я не знаю. А хто візію сформує?
Я думаю, що це питання…( довга пауза)… Влада, громадський сектор, бізнес за участі проактивних мешканців.
На звільнених територіях їх немає.
Частина з них є, але не тут. Дуже хороший приклад – це пан Павло Ярмій з Нової Каховки. У нього був проєкт Таврійської агенції регіонального розвитку. Ми з ним були знайомі ще з часів, коли я працював у Львові. Зараз ми поновили цей контакт, і він активно працює над формуванням візії, стратегії власне для свого району. І він розуміє, що це виглядає для багатьох як мрія, дивакуватість, але саме такі люди є рушіями змін.
Одна справа бути мрійником у Львові, куди туристи їхали завжди, навіть у війну везли свої гроші, а інша справа – Нова Каховка, яка так і не стала містом вихідного дня навіть для херсонців до вторгнення. І це такий біль. Це було найкраще, що в нас взагалі було.
Мені здається, що коли як не зараз про це треба думати? Ми не маємо часу чекати поки все буде звільнено.
У підвалі я про це можу думати. А коли ходжу по місту – не можу. Немає на це сил.
Це складно. Але я підтримую цю ініціативу і буду допомагати всіляко.
Зараз пан Ярмій написав декілька листів на донорські організації, які вже готові розглянути можливість дофінансування процесу формування або напрацювання цієї візії і стратегії, де можна залучити буде експертів. Можна провести певні обговорення, певні дослідження. І мені здається, це хороший прецедент, коли ми почнемо на рівні меншому говорити про «а що далі?».
Не просто відновлення. Відновлення – дуже важливий момент, але що далі?
Розуміючи всі виклики, ми знаємо, що нам приблизно на лівому березі області ще додаткових 3 млн га, а то й більше, які треба буде потенційно розміновувати. Частина населених пунктів буде просто стерта з землі. І можливо буде набагато гірше, ніж ми собі зараз уявляємо, але ми маємо про це думати. Маємо вивчати перший досвід, який, можливо, хоча б трішки наближений до нашого у світі. Ми маємо різні сценарії для себе пропрацьовувати. І коли настане цей момент Х, ми будемо розуміти – є план «А», є план «Б», і будемо коригувати, і рухатись далі.
У 2019-2020 році DOBRE влила величезні гроші в Херсонщину, а потім сталося так, що майже у всіх громадах голови громад, які асоціювалися зі змінами, програли вибори. Може DOBRE вже й не так добре вміє це робити?
Можливо…
Чи має взагалі держава спланувати, те що ми хочемо? Має, мабуть, але чи може вона це зробити?
По-перше, точно має і вона несе за це відповідальність. Просто вона має це не самостійно робити, а зважати на думки, потреби громадянського суспільства, стейкхолдерів, які будуть у цьому брати участь. Це має бути зважена позиція. І в тому числі має відповідати за реалізацію цих програм, планів, які будуть напрацьовані.
Є частини, які передбачають участь стейкхолдерів, але відповідальність ключова за розвиток регіону лежить на регіональній владі.
Зрозуміло, що є національний рівень і їхні зони відповідальності, і є наша зона відповідальності.
Але все ж таки ця влада зараз вся державна. Це не обрані люди. У багатьох громадах цих людей ніхто не знає. І є випадки і конфліктів і т.д.
Об’єктивно навіть складно деяким людям, бо вони не зовсім в контексті, не знайомі з проблематикою достатньо, з людьми, їм треба важко і довго розкачуватись, щоб дати якісь результати.
Що робити з цими людьми? Я розумію, як це буде відбуватися: сидить начальник, йому приходить бумага – назначте головного по цифровізації, вони беруть і призначають когось за принципом «будеш ти».
Моя задача на рівні регіону – поспілкуватись з кожним, зрозуміти, чи може ця людина бути нашим союзником і реальним драйвером у цих цифрових змінах.
Якщо я розумію, що вона не зможе бути цією людиною, робитиму все, аби змінити її на ту людину, яка може ці функції виконувати. І я буду старатись це робити, і мої колеги, які відповідають за цей напрямок мені, наприклад, дають зворотний зв’язок.
Я часто на нарадах озвучую подяку окремим громадам, які вчасно, швидко, у відповідному форматі надали інформацію і дають відповідні результати. Окремо наголошую на тому, аби деякі громади звернули увагу на невідповідний рівень виконання завдань згідно тих цілей, які ставимо зараз перед областю і конкретною громадою.
Ми зараз всіляко стараємось забезпечити їх матеріально-технічною базою, бо це теж впливає.
Наприклад, нам вдалось отримати від посольства Швейцарії автомобілі, які дозволять збільшити кількість адміністративних послуг, щоі будуть отримані населенням, підвищити ефективність роботи ЦНАПів. Відповідно, зараз люди не можуть сказати «ми не можемо туди доїхати». І дуже важливо, щоб цими автомобілями користувались не голови громад, а використовували техніку за призначенням.
І якщо ви бачите, що цей транспорт використовується не за призначенням – давайте знати. Будемо узгоджувати з донором, передаватимемо автомобілі для інших громад, які будуть цінувати, те що їм надають.
Взагалі ми робимо повну інвентаризацію по всьому матеріально-технічному забезпеченню, яке проходило через управління інформаційних технологій і дивимось, наскільки ефективно воно використовується, де воно знаходиться, у якому воно стані. І зараз, наприклад, зробили аудит по Старлінках і побачили, що частина Старлінків не використовувалась впродовж року. Відповідно ми забрали ці Старлінки і передали туди, де вони більш потрібні.
На вихідні у Милівську і Новорайську громади я відвіз ці Старлінки, які там в 30-кілометровій зоні є більш потрібні.
У нас є болючий момент, який я хочу змінити. У нас на звільненій частині області 26 населених пунктів не мають покриття мобільних операторів. Це переважно прибережна зона. Ми не можемо відновити, це просто несе загрозу для людей. Там ми намагаємось робити мобільні вишки. Спілкуємось з мобільними операторами, щоб посилити зв’язок із сусідніх громад, де може добивати. Це можливості Старлінків, які сюди передаються, можливості посилення їх сигналів. Будь-якими способами дати людям доступ до базових потреб. Бо зв’язок – це одна з базових потреб. Він дуже впливає на емоційний стан, на вирішення потреб населення. Ми мусимо їх забезпечити.
Також дуже багато перебито оптоволоконних мереж і немає стаціонарного інтернету і ми теж працюємо окремо в цьому напрямку.
Окреме питання – це теле- радіомовлення. Перше – це наше мовлення, друге – це те що ми отримуємо з їхньої сторони (з лівого берега).
На жаль, не можу озвучити багато інформації стосовно цього, бо не можу цього робити. Але йде робота і в цьому напрямку, аби глушити частину сигналу, який йде з тієї сторони.
Збільшити можливості нашого мовлення в тому числі і на лівому березі, тому що для нас важливо комунікувати з людьми, які залишились на лівобережжі. Ми розуміємо, що їх не так багато, і дедалі менше оптимістично налаштованих людей. І наше завдання комунікувати з ними і посилювати цю віру, що ми будемо на лівому березі і варто дочекатись.
Тут дуже багато викликів, які ми мусимо закривати, і які направлені на конкретних мешканців. Щоб людина відчула: не було інтернету – з’явився, не було зв’язку – з’явився. І так по кожному з напрямків.
Для того, щоб сюди повернулось життя, конкурентоспроможність головний чинник – безпековий, другий – це робота. Для того, щоб була робота мають бути створені можливості для відновлення бізнесу.
Зараз ми маємо один плюс і одночасно мінус – те що ми отримали статус “зона активних бойових дій”. Але програма доступних кредитів 5-7-9%, програма гарантій єРобота, тобто гранти і кредити, які були виділені раніше, зараз вони через це не працюють.
Зараз ми лобіюємо на рівні уряду, щоб знову повернули можливість кредитування в зоні ведення активних бойових дій і якщо банки готові, це дозволить створювати нові робочі місця, повертати економічну спроможність, збільшувати кількість податків.
Але ж інвестор не буде вкладати гроші туди, де вони в секунду можуть перетворитися на попіл?
Можливо, великі, прагматичні – так, але на рівні малого, середнього бізнесу ми бачимо, що частина херсонців готові повертатись. Відновлюють маленькі крамнички, відновлюють окремі проєкти.
У нас зараз є 12 проєктів в рамках грантів єРобота. Це люди, які хочуть започаткувати власну справу, хочуть розвивати власний бізнес. Не зважаючи на всі безпекові виклики. Тобто є запит знизу і нам потрібно створювати можливості і допомагати.
Зрозуміло, що дуже важливе питання освіти, про яке ви згадували, бо дуже багато дітей знаходиться на правобережній частині області, здається близько 14 тисяч було на перше січня.
Це питання створення відповідних умов для цих дітей і це питання медичної сфери. Це такі базові елементи, без яких регіон не зможе розвиватись і рухатись.
Про реєстр DREAM. Що ми туди подаємо взагалі? І що вони будують?
Я зараз не дотичний до роботи в рамках цієї платформи, але наскільки я знаю, три територіальні громади і департамент розвитку територій в бета-тестуванні зараз.
На сьогодні в системі зареєстровано 53 об’єкти і ще 18 на реєстрації.
Я зараз вивчаю як працює ця система і як я можу бути дотичний до неї. Наскільки ми можемо допомогти.
Більше деталей розкаже Антон Самойленко.
Звичайно, якщо ми говоримо про цифровізацію, ви задаєте дуже правильні запитання, стосовно того, як ми будемо оцифровувати.
Загалом цифровізація – це такий наскрізний елемент. Не може бути такого, що цифровізація це тільки IT-департамент.
Ну очевидно, що ми маємо все дослідити, щоб в перспективі розуміти все, що в нас є і що нам треба.
Перше – це збір даних, друге – на основі цього приймати правильні управлінські рішення, третє – збільшити певну прозорість і зменшити корупційну складову, і зменшення цього людського фактора.
Поки що, все що я почув замикається на отій жіночці, яку призначили надавати вам відповіді.
Поки що, констатуючи ситуацію, у нас дуже багато зав’язано на конкретних людях у громадах.
В світі, де фактично штучний інтелект може прорахувати якісь штуки, у нас все це зав’язано на умовній жительці громади, яка визначає державну політику розвитку.
Моя ціль, щоб ці люди були інструментами збору інформації. І одним з чинників збору інформації, а не єдиним. Але нам дуже важливо мати коректні дані, які стосуються потреб.
Теж дуже важливий момент вчасного та коректного інформування щодо закритих потреб.
Відповідно, щоб ми могли публічно про це звітувати, інформувати донорів про успішність реалізації спільних проєктів і програм, і щоб можна було показати ефективність кожної виділеної допомоги.
У нас є виклики, з якими зараз громади намагаються справлятися. Це те, що частину людей підсадили на гуманітарну допомогу, яка намагається зараз потрохи відходити. І тут дуже важливо правильно комунікувати і визначати пріоритетні категорії населення, яке може отримувати гуманітарну допомогу.
Важливо, щоб громади справились з цим викликом. І ми маємо їм в цьому допомогти.
Є частина людей, які очікують у форматі «МИ їм зобов’язані забезпечити, надати» і вони мігрують по всім пунктам, де щось видають і намагаються по максимуму взяти. Але дивлячись на той зріз, хто зараз залишився в регіоні – люди пенсійного віку, малозабезпечені, маломобільні, люди, велика частина яких не готова брати на себе відповідальність шукати роботу, шукати можливості, щоб забезпечити свою сім’ю.
Є якесь розуміння про демографію? Хто повернеться? Чи є якісь методики?
На даний момент такої інформації ще немає. В контексті роботи над програмами відновлення, обговорення майбутнього, є прогнози. Але надати чітке бачення, що повернуться такі-то люди і обґрунтувати чому – такого немає.
Над цим робота йде, я особисто над цим думаю. Для мене важливо зібрати всі дані, які є і далі я б хотів бути одним з лідерів, які будуть штовхати команду обласної адміністрації, залучаючи представників громадянського суспільства, залучаючи експертів, почати якісніше займатись стратегією на рівні області.
Зараз ми почали з громад. Отримуємо певні напрацювання на цьому рівні і наступний етап – програма відновлення для всієї Херсонської області.
Зрозуміло, що це ще не все. Є програма, далі має бути план відновлення, але відновлення – це тільки частина. Питання стратегії конкурентоспроможності, розвитку Херсонщини…
Одна справа побудувати школи, а інша – знайти туди вчителів…
…Ключове це люди. Як повернути сюди людей? Як повернути людський потенціал? І яким чином ми будемо це робити?
Розуміючи потенційно зону, яка буде розмінована, нові зміни, які відбуваються на законодавчому рівні, можливо ми зможемо запустити нові експериментальні сфери. Наприклад, вирощування медичного канабісу…
Тож, давайте пісумуємо, які в нас цілі?
Зараз ціль зібрати всі дані, які стосуються «де ми є зараз». Тому що планувати будь-що дуже складно, не маючи даних про теперішній стан.
Паралельно ми розуміємо, що є визначені стратегічні пріоритети на рівні уряду і ми в напрямку цифровізації чітко діємо виходячи з цілей, KPI, які ставить Мінцифри.
Ви публікували те, що Херсонщина пасе задніх в індексі цифровізації. Великою мірою безпековий фактор на це впливає, але ми будемо покращувати ці показники.
Моя ціль, щоб ми до кінця 2024 року ввійшли в топ-15 в рейтингу областей за індексом цифрового розвитку.
По кожному з напрямків зараз визначені стратегічні цілі загальні. Частина з них дуже оптимістичні, частина більш приземлені.
Для того, щоб ці цілі мали можливість формально бути реалізованими вони є закладеними в програми. На жаль, програми є дуже далекими від ідеалу, тому що було дуже мало часу для їх підготовки, але вони все ж з’явились.
Я був здивований, але по факту програма цифровізації, перша, яка затверджена.
Я четвертий CDTO (керівник з цифрової трансформації), який є в Херсонській області. До мене було ще три. Я з усіма познайомився, поспілкувався. Для мене було важливо зрозуміти певну логіку рішень.
Тобто зафіксували програми і зараз виходячи з цілей, які визначені стратегічно на рік ми перейшли у формат місячного та щотижневого плану.
Наприклад, в онлайн форматі кожен структурний підрозділ планує та щотижня звітує. І це не просто формальність.
Я уважно слідкую, читаю і проводжу наради по цілях і результатах, які ставляться по кожному напрямку. Фіксую кількість завдань, які переносяться з тижня на тиждень, які не виконуються. Тобто внутрішньо по структурних підрозділах, які є в моїй зоні відповідальності, вони бачать, хто і наскільки є успішніше, ефективніше і можна порівнювати спроможність команд до виконання складних задач.
Відбулись певні кадрові зміни, наприклад, був знятий з посади виконувач обов’язків керівника IT-управління. Це перші кроки, які важливо було зробити.
І зараз я починаю працювати над великими стратегічними проєктами, які дозволять певні процеси зробити незворотними для Херсонщини.
Вони стосуються суттєвого покращення в отриманні послуг мешканцями Херсонщини, посилять рівень захисту IT-інфраструктури, даних, які важливі для роботи області та дозволять поступово відновлювати економічну спроможність і т.д.
Зараз, на жаль, я тільки на початку цього шляху. Об’єктивно, часу досить мало. Я дуже хочу як будуть перші 100 днів чи три місяці, я обов’язково публічно прозвітую про результати своєї роботи.
І ця стратегія розвитку Херсонщини вона є для мене пріоритетною.
Коли я був кандидатом на цю посаду, це було одне з того, що я озвучив, що б я хотів реалізувати в рамках роботи в Херсонській області. Це – сформувати оновлену стратегію на базі великої ідеї візії, якою має бути Херсонщина в майбутньому.
Виходячи з тих викликів, з якими зараз стикнулась область і виходячи з тих реалій, які нас можуть очікувати пізніше.
Скільки їх цих стратегій в нас було, я навіть не згадаю
У нас вона одна, просто вона вже не актуальна.
Вона була мертвонароджена, на жаль. Ми вже бачили ці стратегії і стратегів бачили теж
Це велика проблема не тільки для Херсонщини, а й для багатьох областей і міст…
…Є ще інша проблема. Приїжджають класні експерти, вони допомагають напрацьовувати документи, а реалізовувати треба людям, які недостатньо компетентні…
Я ж кажу – Телеграм і телеграф…
І зараз я бачу ризик.
Добре сформуємо програму відновлення, а хто сформує план і буде його реалізовувати? Це незавершений процес.
Важливо, щоб він був не просто класною папочкою, десь у звітах чи слайд в презентації. Щоб це реально був документ, як дорожня карта: з точки «А» дійти в точку «Б». І треба чітко визначити конкретні показники, які на кожному етапі будуть свідчити, чи ми рухаємось у правильному напрямку, чи ні.
Наприклад, зараз я визначив показники ефективності. Кожні два тижні кожен керівник структурного підрозділу фіксує ситуацію по ЦНАПах, по реєстрах, по вишках. Все, за що ми несемо відповідальність.
Якщо розповісти це простим людям, вони це не зрозуміють.
Мої люди зараз це виконують. Бо це умова. Кожен з них має чітко розуміти до якої цілі вони йдуть. І ми маємо знати, що вони не доходять до цілі не на етапі, коли нам лишилось два дні.
Це бізнес-підхід. І чи буде він працювати? Там же люди, які звикли працювати в ОДА роками склавши руки.
Можливо, мені більше пощастило і всі керівники структурних підрозділів, з якими я працюю, молоді люди. Мої ровесники або молодші. Частина з них мали досвід роботи.
Важко уявити… Для мене обладміністрація це тьотічки в тужурках, на яких тримається вся інституційна памʼять
Ну… не без них, але насправді завдяки цим пані є якась інституційна пам’ять. Вони все одно носії знань.
Насправді державній службі треба вчитись. Я – людина, яка в міру викликів, які стались з країною прийняв для себе таке рішення, але я б мав повчитись, а тоді б мав приходити.
Ці люди дають можливість швидше освоювати певний масив інформації. В рамках моєї зони відповідальності понад сто законів, які регулюють цю діяльність. Об’єктивно, я не встигаю все читати, а ще й кожного тижня виходять певні зміни.
Нам важливо, щоб оця меншість проактивна задавала вектор руху і визначала ключові показники ефективності, яких ми хочемо досягати.
Ми створили таблицю, яку оновлюʼмо постійно. Дивіться
Демографічний блок. Кожні два тижні, ми ставимо для себе ціль відслідковувати показники. Деякі щомісяця.
На даний момент у нас 169 932 мешканці, які зареєстровані. Я розумію, що можуть бути питання до того як це рахують.
Окремо маємо дані, які знімаємо з білінгу.
На даний момент 14 145 дітей. Це насправді дуже багато для такого району.
Економічний блок…Надходження до місцевих бюджетів.
Це тільки ваш підрозділ, чи це вся адміністрація оцифрована?
Зараз мої, але Олександр Сергійович (Прокудін, – МОСТ) побачив мій підхід і він готовий, щоб всі структурні підрозділи і громади, щоб ми напрацювали рішення і для них.
Тобто, мої структурні підрозділи – це пілот. Я хочу показати ефективність цього інструменту. В конкретний момент часу ми можемо в два кліки побачити стан кожного з напрямків. По укриттях, по розмінуванню, по фінансах.
Тобто люди заповнюють раз на два тижні таблицю, так?
Насправді вони заповнюють щотижня.
Я думаю, що коли ви впровадите це на всю адміністрацію, вас тихо зненавидять колеги
Я думаю, що вже починають.
Окремі колеги, які розуміють, що їх змусять робити більше, ніж вони робили до того. Хоча, частина мені подобається, бо я бачу, що частина людей розуміє, що це може допомогти їм в першу чергу краще управляти своїми напрямками і розуміти стан справ.
Ось тут, наприклад, я розумію, що за 2023 рік у нас мінус 1666 фізичних осіб-підприємців.
По юридичних особах у нас +4.
Наприклад, кількість новоутворених за минулих рік – 162. Кількість припинених, ліквідованих – 158. Які перереєструвались в Херсонську область – 146.
По ФОПах: у нас зареєстровано 37 281 ФОП, з них новоутворених на минулий рік – 2 506, припинили – 4 172, перереєструвались в Херсонській області – 116, перереєструвались з Херсонської в іншу область – 860.
Ця інформація – вона і для мене важлива. Я розумію, що відбувається і далі я ставлю конкретним людям цілі.
Тобто нам необхідно створювати можливості для того, щоб ФОПи хотіли сюди перереєстровуватися, щоб з’являлись нові.
Наприклад, наступного тижня у нас запланована зустріч з підприємцями області. Я хочу запитати у них, які в них є проблеми, що може їм допомогти відновити їхню спроможність, що може їм допомогти збільшити свою потужність.
Їх не так багато лишилось і нам потрібно розуміти проблеми кожного.
У нас є окремі виклики, пов’язані з мобілізацією. Я зараз очолюю комісію, яка визнає підприємства критично важливими для економіки. Це відбувається відповідно до всіх затверджених вимог. Вони мають відповідати певним критеріям і частина з них, хто вже визнається таким підприємством, може претендувати на певну кількість бронювань.
І я розумію, якщо це критично важливе підприємство важливо їм в цьому допомагати.
Буває приходять запити від підприємств, які займаються просто здачею в оренду складських приміщень і просять визнати їх критично важливими і забронювати працівників.
Ну в Херсоні така ситуація, що тут багато критично важливих. Навіть мирних.
Наприклад, відслідковуються заборгованості по заробітній платі. У грудні було 4 млн, зараз знову 7 млн.
Окремо по IT-напрямку. Тут питання мобільного зв’язку. Кількість базових станцій. Які працюючі, які не працюючі.
Населені пункти, де відсутній мобільний зв’язок.
Наприклад, історія з Київстаром була теж показовою. Через проблеми з Київстаром велика частина населених пунктів, в яких тільки один оператор – Київстар, вони повністю випали зі зв’язку.
І я для себе хочу зрозуміти, скільки в нас таких населених пунктів.
Зараз найбільше покриття у Водафон.
Окремо по ЦНАПам. Реєстри, мобільні ЦПАПи, скільки послуг надають, виїзні послуги.
Інвестиції. Зараз є ще певні моменти, які я верифікую, бо в мене ще є питання до того як рахують певні дані.
Для мене важливий показник кількості партнерів, які є в регіоні і загальна кількість залучених коштів в еквіваленті на потреби регіону. Окремо по напрямках, по МТД і по грантах.
Ми створили цей матеріал як учасник об’єднання “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win