Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська висловилася про публічне виконання російськомовних пісень в умовах повномасштабної війни. Вона зазначила, що навіть якщо це не заборонено, суспільство негативно сприймає такі дії, і вони викликають справедливе несприйняття.
Про це розповідає Про Херсон
Івановська пояснила, що відповідно до закону, мовою культурних заходів в Україні є державна мова, але це не виключає можливості використання інших мов у художніх творах, включно з піснями. Вона підкреслила, що виконання російськомовних пісень не є порушенням закону про державну мову, проте стаття 15 Закону України «Про культуру» обмежує відтворення музичних творів російських артистів.
«Водночас важливо розуміти, що правова допустимість не означає культурну і суспільну прийнятність. А суспільна легітимність у час війни набуває особливого значення», – зазначила вона.
Олена Івановська також наголосила на тому, що Уповноважений із захисту державної мови має мандат контролювати використання державної мови під час публічних заходів, проте не може забороняти виконання творів іншими мовами.
Вона відзначила, що в Україні, зокрема в Києві та Тернополі, ухвалені рішення про обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту на місцевому рівні в відповідь на суспільний запит, проте санкції за це не передбачені.
«Суспільство чітко демонструє свій моральний вибір на користь української мови як мови опору, сили та майбутнього», – підкреслила вона, зазначивши, що завдання держави полягає в створенні зрозумілих і ефективних правових інструментів для підтримки цього вибору.
Публічне виконання російськомовних пісень часто обговорюється в соцмережах, викликаючи обурення у багатьох людей. Наприклад, у січні цього року в Києві група молодих людей перешкоджала руху транспорту, викидаючи доларові купюри з автомобіля, та виконуючи пісню «Я русский». На відео, поширених у мережі, вони також демонстрували зброю та вчиняли провокаційні дії, ставлячи ноги на прапор України.
Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 338 Кримінального кодексу України, що стосується наруги над державними символами.