Від деокупації правобережжя Херсонщини минуло понад три роки, але визволені населені пункти досі потерпають від терору російських військ. Протягом цього часу ворог безперервно обстрілює мирні території, змушуючи людей адаптуватися до умов, що нагадують пекло. Одна з таких історій належить херсонці Оксані Фундірат.
Про це розповідає Про Херсон
Оксана не покинула своє місто навіть під час окупації, залишаючись принциповою та активно беручи участь у мітингах спротиву. Вона також відчувала обов’язок підгодовувати бездомних тварин, господарі яких виїхали. Оксана обожнює собак та котів, про що свідчать її публікації у соціальних мережах. Після визволення Херсона вона оселилася на дачі, розташованій за 15 км від міста, і займалася волонтерством, доставляючи корм для тварин.
Однак 15 серпня 2025 року її дачний кооператив став мішенню для артилерійського обстрілу з боку окупантів. Оксана згадує, що під час трьох поспіль прильотів один з снарядів влучив у її будинок, а інший поранив її собаку Райт, добермана, якому було всього два роки. Уламки снаряду травмували і саму Оксану, завдавши серйозних поранень: численні уламки потрапили в її тіло, спричинивши перелом руки і тяжкі травми ніг.
“Після “прильотів” дуже часто виникали масштабні пожежі. Горіли дачі. А рятувальників, які приїжджали, ворог одразу починав обстрілювати. Їм доводилося від’їжджати. Тоді вогонь намагалися гасити самі дачники. Ми бігли з відрами, більшість людей там були у віці. Тому я й залишалася, щоб допомагати”, — розповідає жінка.
Не розгубившись, Оксана почала надавати собі допомогу підручними засобами. Вона вирвала шматок футболки і перев’язала рану на травмованій нозі. Згодом, коли її сусідка принесла аптечку, Оксана змогла накласти джгут.
Вже після цього жінка зв’язалася з притулком для тварин у Чорнобаївці, де просила про допомогу для свого собаки. На жаль, внаслідок обстрілу на дачах виникла пожежа, а оперативні служби не могли виїхати через небезпеку. Оксану в лікарню віз сусід, який на щастя мав позашляховик, що дозволив транспортувати її лежачою.
“Пам’ятаю, як говорила рідним по телефону: мене поранило, мабуть, ногу ампутують. Мене негайно в операційну. Одяг, увесь закривавлений, з мене просто зрізали”, – розповідає Оксана.
Тієї ночі жінка перенесла складну операцію, і лікарі врятували їй життя та зберегли кінцівку. Попереду ж на неї чекала боротьба за відновлення функцій ноги, яка потребувала численних операцій. Оксана перенесла дев’ять хірургічних втручань і провела чотири з половиною місяці на лікарняному ліжку.
Після виписки з лікарні Оксана продовжує боротися з болем і намагається відновитися, хоча рана на нозі все ще не загоїлася. Вона дякує всім медикам, які піклуються про неї та її собаку, який, на жаль, не вижив після травм.
“Вирвали частину моєї душі. Це був не просто собака, а член родини, дитина, розумієте?… Щоб вони повиздихали всі до єдиного, ті окупанти! Через них наші люди, зокрема, херсонці, втрачають життя, здоров’я, своїх рідних, домашніх улюбленців, залишаються без даху над головою”, – говорить Оксана.