ЛГБТ-волонтер з Херсона Олексій Полухін, який з початку повномасштабного вторгнення рф активно допомагав цивільним та збирав інформацію про пересування окупаційних військ, потрапив у полон, де провів 64 дні, переживши жорстокі тортури та приниження.
Про це розповідає Про Херсон
На початку війни Полухін активно займався волонтерством і брав участь у культурних заходах. Усвідомлюючи загрозу вторгнення, він заздалегідь підготувався та налагодив контакти з військовими та правоохоронцями.
“24 лютого 2022 року я прокинувся о 4-й ранку. В місті ще не було чутно вибухів. Але вже було відомо, що Україна під російською атакою”, – розповідає Олексій.
За словами активіста, у місті паніки не було, оскільки люди швидко самоорганізувалися, і кількість волонтерів різко зросла. Після початку бойових дій, коли російські війська підняли триколор на Новокаховській ГЕС, стало зрозуміло, що почалася окупація Херсона.
Олексія запросили до координаційного волонтерського штабу при міській військовій адміністрації, де він обробляв заявки на гуманітарну допомогу, а також вів Telegram-канал з місцевими новинами. Після початку окупації він працював дистанційно і намагався уникати виходити на вулицю до квітня.
Зрештою, активіст вирішив вийти на проукраїнський мітинг, де на власні очі побачив російських окупантів. 9 травня його затримали, коли він прямував на зустріч із партизанами, щоб зафіксувати мітинг.
Олексій не перевірив карту блокпостів і натрапив на російських військових. Під час перевірки ті помітили його татуювання з українською символікою, а також фотографії ворожої техніки в його телефоні. Затримання супроводжувалося погрозами та насильством.
Після затримання росіяни почали погрожувати Олексію, обіцяючи прострелити руку та вивезти його. Його кілька годин возили містом, створюючи ілюзію вивезення. Однак, почувши звук тролейбуса, він зрозумів, що досі в Херсоні.
У полоні Олексія піддавали тортурам, знущанням і психологічному тиску. Дізнавшись про його ЛГБТ-орієнтацію, окупанти змусили його перевдягтися у сукню, танцювати на камеру і принижувати. Його допитували про політичні погляди та діяльність до вторгнення, погрожуючи зброєю.
Олексій пройшов п’ять допитів, під час яких його тримали в жахливих умовах. У перші дні полону його били, погрожували та утримували в жахливих умовах без медичної допомоги.
Незважаючи на всі труднощі, Олексій зміг вижити. Після 64 днів у полоні його несподівано звільнили, хоча він спочатку не вірив у свою свободу. Повернувшись до Херсона, він продовжив свою активну діяльність, передаючи інформацію про окупантів українським військовим.
Після деокупації Херсона Олексій почав налагоджувати зв’язки з місцевими жителями, передаючи зібрані дані військовим для ураження ворога. Його свідчення також стали частиною розслідувань воєнних злочинів.