Самовільне залишення частин стало однією з найбільших проблем для української армії, адже це безпосередньо впливає на боєздатність підрозділів та збереження життів військових. Військовослужбовець Артем, який пройшов через СЗЧ, затримання, суд і повернення до служби, ділиться своєю історією без виправдань і прикрас.
Про це розповідає Про Херсон
“Я був виснажений – і фізично, і морально”
Артем, 24-річний мешканець Херсонської області, підписав контракт у 19 років, ще до початку повномасштабного вторгнення. “Спочатку була строкова служба, а потім запропонували контракт. Я служив механіком-водієм на БМП-2, ми їздили на стрільби, навіть був інструктором у навчальному центрі”, – згадує він.
Повномасштабне вторгнення застало його на місці служби, де, за словами Артема, командири без зайвих пояснень оголосили про початок війни. Військові виконували завдання з охорони, зокрема складів з боєприпасами на півдні України.
У 2023 році Артем потрапив до іншої бригади, пройшов базову загальновійськову підготовку і був направлений на передову. “Записали мене гранатометником, але я хотів навчатися саперної справи”, — говорить він.
Перший бойовий вихід став для Артема переломним: “Після першого ж виходу наш підрозділ зазнав суттєвих втрат. З хлопців, з якими я заходив, майже нікого не залишилось в живих.” Під час обстрілу він отримав поранення від уламків ворожої вибухівки і після лікування у госпіталі не повернувся до підрозділу через виснаження.
Відчуваючи невизначеність, Артем певний час жив поза військом, намагаючись знайти себе. “Коли я згадую про той період, мимоволі замовкаю”, — зізнається він.
Втеча не дала свободи
Спроба виїхати за кордон через провідника закінчилася затриманням, і Артем потрапив до ТЦК, а згодом — до батальйону резерву. “Ніякого насильства в ТЦК не було. Голодним не був, їсти давали. Просидів у батальйоні резерву десять днів — і мене забрали у 704 окрему бригаду РХБ захисту”, — розповідає він.
Справу щодо його самовільного залишення частини розглядали в суді в онлайн-форматі.
“Тікати далі — нікуди”
Сьогодні Артем знову у війську і служить свідомо. “В СЗЧ я вже не планую. Та й нема куди”, — каже він. Якщо з’явиться можливість підписати новий контракт, Артем готовий це зробити. Він відзначає, що в армії з’явилися нові можливості для розвитку, в тому числі в сфері безпілотників.
“Хотілося б, щоб більше військових, які пішли в СЗЧ, поверталися і знаходили своє місце у підрозділах. Я думав, що в СЗЧ стане легше. А стало тільки гірше”, — резюмує він.