Унаслідок російських атак на Харків, одна особа загинула, про що повідомив голова області Олег Синєгубов 3 квітня:
Про це розповідає Про Херсон
«Один із чоловіків, поранених сьогодні в Харкові, на жаль, помер у лікарні».
Кількість поранених зросла, наразі відомо про сімох постраждалих, троє з яких перебувають у важкому стані. На місці подій продовжують працювати екстрені служби.
Міський голова Ігор Терехов зазначив, що атаки на Харків тривають вже другу добу поспіль.
«Загалом нинішня серія ударів стала чи не наймасованішою за весь час великої війни і точно найважчою від початку року. Ворог б’є жорстоко та комбіновано: по місту гатять балістикою та різноманітними безпілотниками. Лише уявіть масштаб того, що летить на наші голови: зафіксовано 37 влучань по 18 локаціях», – заявив він.
Згідно з даними мера, російські війська вперше застосували бойові реактивні безпілотники, які летять значно швидше. Це ускладнює роботу протиповітряної оборони і знижує час на укриття.
«Наслідки атак катастрофічні. Маємо пошкодження 25 житлових багатоповерхівок та трьох нежитлових споруд. Помилково може здатися, що зачепило не так і сильно, але в реальності масштаби біди куди гірші. Найважчий удар прийняв на себе Київський район. Там маємо пряме влучання просто у квартиру багатоповерхівки між другим та третім поверхами», – додав Терехов.
Руйнування також зафіксовані в Основ’янському та Новобаварському районах. За словами міського голови, по місту вибито понад 500 вікон, і ця цифра, ймовірно, зросте в процесі обстеження.
Раніше повідомлялося про п’ятьох постраждалих внаслідок атак 3 квітня.
Російські військові регулярно атакують українські міста різними видами озброєння, зокрема ударними безпілотниками, ракетами та реактивними системами залпового вогню, завдаючи шкоди цивільній інфраструктурі.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я мають на меті позбавити людей електрики, тепла, води та медичної допомоги, що є ознакою геноцидних дій.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду під час війни та в мирний час.