Евакуація на правобережній Херсонщині сьогодні є складним та багаторівневим процесом. В умовах агресії з боку росії, цивільні особи піддаються небезпеці, а евакуаційні команди стикаються з численними викликами. Безпечних маршрутів практично не існує, що суттєво ускладнює організацію евакуації.
Про це розповідає Про Херсон
Гуманітарні місії у прибережних населених пунктах Херсонської області координуються фахівцями управління Цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Вони здійснюють роботу безпосередньо з населенням у найнебезпечніших зонах, розташованих поблизу лінії фронту. Про сучасні реалії евакуації розповів Сергій Ворона, начальник відділення ЦВС 121 окремої бригади територіальної оборони.
За словами Сергія Ворони, процес евакуації розпочинається з особи, яка бажає залишити небезпечну зону. Цивільний має звернутися до старости населеного пункту або голови сільської військової адміністрації, або ж зателефонувати на гарячу лінію. Після цього військові прораховують найбезпечніший маршрут і здійснюють евакуацію. Наразі в зоні відповідальності ЦВС 121-ї бригади евакуйовані всі неповнолітні, залишаються переважно пенсіонери.
Процес евакуації є складним і вимагає детального прорахунку та залучення багатьох фахівців. Зокрема, Сергій Ворона підкреслює, що неможливо точно визначити терміни евакуації, оскільки слід враховувати безпекові фактори, такі як погодні умови. “Ми не можемо, по суті, говорити про терміни. Бо враховувати треба такі чинники, як безпекова складова, погода — чим ясніше небо, тим небезпечніше…” — зазначає він.
Ситуацію ускладнюють також ворожі міни. За словами Ворони, російські військові активно використовують вибухові засоби, закладаючи їх у стежки та проходи. Також найбільшу загрозу становлять ворожі дрони, які можуть атакувати евакуаційні команди.
Військові постійно працюють під обстрілами, тому намагаються мінімізувати ризики, враховуючи погодні умови, час доби та специфіку місцевості. Проте, як зазначає Сергій Ворона, гарантувати 100% безпеку неможливо. “Цивільні, які бажають евакуюватися, повинні стати активними учасниками процесу і допомагати військовим”, — підкреслює він.
Також військовий наводить приклад, коли бабуся, яка хотіла евакуюватися, після всіх заходів безпеки попросила відвезти її до банкомату, а після зняття грошей вирішила повернутися додому, незважаючи на відсутність магазинів у безпечному населеному пункті.
Ця ситуація, хоч і видається кумедною, є частиною повсякденної роботи фахівців ЦВС. Вони постійно нагадують цивільним про важливість життя та безпеки.
“Залучаються ті самі живі люди, які або військові, або з національної поліції, задля того, щоб людину найшвидше витягнути… Це не про техніку, не про гроші — це про життя і здоров’я саме військовослужбовців, поліціянтів, медиків, і, в першу чергу, особи, яка звернулася за допомогою”, — зазначає Сергій Ворона.
Він також наголошує, що не варто зволікати з евакуацією, оскільки держава реалізує програми, що підтримують людей, які виїжджають з прифронтових територій. Мешканцям, які вирішили евакуюватися, надається медичний супровід, допомога з житлом та оформленням соціальних програм.