“Вони настільки боялися викриття, що навіть у росії, коли нас виводили у дворик на прогулянку, змушували натягати футболки на очі, аби ми не бачили їхніх облич”, — згадує про полон Володимир Миколаєнко.
Про це розповідає Про Херсон
Володимир Миколаєнко, ексмер Херсона, який провів у російській неволі майже 3,5 роки, нагадав, що неодноразово відмовлявся від обміну на російських військових. Він зазначає, що його мучить сумління за тих, хто, можливо, досі чекає на звільнення, тоді як він вже лікується.
У розмові з МОСТ Володимир Миколаєнко поділився спогадами про роки в полоні, про тиск, якому він піддавався з боку окупантів, та про своє звільнення з рідного Херсона.
День викрадення
Миколаєнко розповів, що його викрали, коли він йшов на зустріч з представником тероборони. «Коли я підійшов до місця, зірвалася автівка, до мене підскочила людина в формі, зі зброєю. Спитали ім’я. Хтось з автівки підтвердив: “Він”. Скрутили, кинули в багажник», — згадує він.
Телефон, що залишився в нього, дав змогу зв’язатися з дружиною, і вона зрозуміла, що він у полоні. За словами ексмера, його привезли до обласного управління поліції, де він відмовлявся брехати про своє місце перебування.
Допити та катування
Миколаєнко розповів, що перший день у полоні він провів у «одиночці» — підвалі управління поліції, де тримали затриманих. «Там було сиро і холодно. Мене допитували, намагаючись дізнатися про опір, погрожуючи фізичною розправою», — стверджує він.
Допити тривали щодня, і за його словами, окупанти намагалися дізнатися, де знаходяться українські військові. «Кажу, що я на пенсії, а вони — “Та ми знаємо, що ти на пенсії, але розповідай все”. Мене били, але я не зламався», — додає він.
Спроби співпраці
Окупанти намагалися схилити Миколаєнка до співпраці, пропонуючи очолити окупаційну адміністрацію. «Коли забирали на Севастополь, мені сказали, що можу зайняти посаду. Але я відмовлявся», — говорить ексмер. Він підкреслює, що не погодився на співпрацю і не змінив своїх поглядів, незважаючи на тиск.
Звільнення
Володимир Миколаєнко згадує, як дізнався про своє звільнення. «Коли підходив день обміну, я не спав вночі, чекаючи на звістки. Звільнили мене 21 серпня 2023 року. Я вже думав, що вийду живим», — розповідає він.
Миколаєнко зазначає, що, незважаючи на важкі часи, він пишається своєю країною та людьми, які не зрадили своїм принципам.